Давненько я в цю тему не заглядала, а мене тут навіть і згадували не раз.
Не проти, якщо я сама за себе скажу? ;-)
Щодо "комнатушечки" - вона більш ніж 4*4 метри, тож дякую за турботу. Це одна з кімнат 3-кімнатної квартири. Так, ми живемо з батьками чоловіка, але, можливо, ще до кінця року вони переїдуть. Якщо ж ні, то буде кому при потребі приглянути за дітками. Для мене це добра ілюстрація того, що, якщо Бог дає дитину, то дасть і на дитину, бо особисто ми з чоловіком на такий поворот не розраховували і нічим його не ініціювали.
А щодо щастя.. це така непостійна величина... Сьогодні можеш бути більш щасливим, завтра менше.. все залежить від того, що тобі не вистачає для щастя в певний момент часу... Це все філософія, як сказала би Шалімар, але філософія - то наше світобачення і на ній базується наше життя і наше ставлення до нього та наші очікування.
Особисто я, коли дивлюся на своїх діток, розумію, що просто не можу не мати ще як мінімум однієї дитини. Бо те, що отримує родина з появою кожної нової дитини, не можна перевести в жодну валюту світу, не можна оцінити ні в золоті, ні в цінних паперах, ні в діамантах. Це дуже важко пояснити словами... Я вже казала десь раніше: коли Бог на першому місці, то все інше знаходиться на своєму. Не знаю, що ще тут можна додати... :?