ну не знаю. я наприклад не впевнена, що зможу таки змусити свою дитину вчитися, а не цілодобово просиджувати в неті (під виглядом "я там шукаю потрібну інформацію") або гасаючи на вулиці зранку до ночі. і не вірю, що моїх з чоловіком знань хватить, щоб навчити добре (хоч закінчила школу на відмінно, а інститут з червоним дипломом самостійно)
на рахунок вчити того, до чого дитина схильна... я проти. можна на ряду з загальною освітою, як казала pan_kotskyy, вдома чи з репетитором робити акценти. але я так думаю, що знання мусять бути всебічними. тоді дитина коли виросте зможе вільно спілкуватися і з техніками, і біологами, і мовознавцями, і психологами, а не сидіти в рамках лише своєї схильності. і від того вона буде мати впевненість в собі, а не червоніти, коли почує "піскоструйний апарат".
до того ж ви впевнені, що після того навчання вдома ваше чадо вільно зможе продовжити освіту? напрклад, я при поступленні в Політех здавала укр.мову. чи витачило б мені при цьому лише (нехай навіть відмінних) знань з фізики і математики? глибоко сумніваюся.
зрештою, ніхто ж не забороняє займатися ДОДАТКОВОЮ освітою дитини. нехай вчиться вдома, відвідує гуртки... але ПІСЛЯ ШКОЛИ!