Чоловік не слухається)))

[Руженка]

Та бачили ті очі бачили.....тільки мабуть в окулярах були)))))))))))))))) :zybu: :zybu: :zybu: :zybu: :zybu: :zybu:

[Радмила]

А я особисто. Так мрію колись, сказати свекрусі, що я думаю про її виховання і як воно мені боком вилазить.Така материнська любов робить чоловіків вічними дітьми. Мій чоловік розповідав, що він вперше! навчився запалювати газ в гуртожитку. На початках навіть нагріти їсти собі, була проблема.
Зараз він в мен зубастий. Життя навчило. Але оте вічне бажання мати няньку, мене часом трафляє. "Мама, а де мої штани. Ось одна шкарпетка, а де інша" . Ну яка я йому мама?
Все треба подати, піднести. Добре знає, де шафа де його речі. Але все одно мене мусить шарпнути. Подай, тобі ж не тяжко. І чого мене ніхто не годує. Хоч все гаряче на плиті стоїть. :x
Я ж необслуговуючий персонал. В мене є за ким гонити. А так наче троє дітей в хаті. :x :x :x

[Радмила]

А мене оте МАМА трафляє. Одна справа коли це при дітях. Але в мене ж є і ім'я.
Доходить до смішного, коли мамає в такііііі моменти. :gore: Кажу, ще раз мамнеш, відлучу від тіла.... Добре більш не буду, мама. :(

[Руженка]

Гг) Це точно! Спочатку напевне у всіх класно, і думається, що то на все життя, що такого в житті ще не зустрічала....
витяг з життя.....

1. на початку стосунків........
Сонятко, дай мені будь ласка футболку, або ні давай я сам)))))))
Сонечко, хочеш жареної картошки? Я зроблю!
Ой, дякую, ти погладила мені сорочку!!!


2. пройшло трохи часу....
Роза, я ж просив футболку????????????????
Шо їсти ше нема?????????????? Нормально........ :x Ладно, не треба!
Я кажу: "А ти бачив, я тобі сорочку погладила?" - "Га?, Шо?, а ну добре, дякую....."

[mala-karta]

Радмила,
мій би злякався, бо я таке можу

[Радмила]

Руженка 100%

[Marta]

А я Марта, то мене скорочено так і називає "Ма", але так само і свою маму, то часом обидві відгукуємось, коли в гостях в них))
Але так було і до весілля, я- Ма, він - Па, (Павло), так що не обіжаюсь, але одного разу сказала, що мене возбуждає, коли він говорить Марта, то тепер частенько Маррррррта!!!! :zybu:

[мешканка]

ой...начиталась я тут...і смішно і грішно...
Спробую свою лепту внести-може кому щось підкаже...
От що я думаю на випадок такий безвідповідальностей з боку чоловіка... Може б то його привчати поступово, крок за кроком, як дітей в школі-від простого до складного, від зрозумілого до незрозумілого і таким чином вміло дозувати ті доручення, щоб на початках було одне два, а з часом, все більше і більше... (за умови, якщо справлятиметься з тими двома ;) )Звісно, тут треба набратись неабиякого терпіння і сили волі, але ж бажаний результат таки того вартий. І, як би там не було, але наші половинки-вони найкращі для нас...О...і не забувати про похвалу та лестощі за вчасно виконане доручення...

[Перлинка]

Може б то його привчати поступово, крок за кроком, як дітей в школі-від простого до складного, від зрозумілого до незрозумілого і таким чином вміло дозувати ті доручення, щоб на початках було одне два, а з часом, все більше і більше... (за умови, якщо справлятиметься з тими двома ;) )Звісно, тут треба набратись неабиякого терпіння і сили волі, але ж бажаний результат таки того вартий.

Видно,що вчителька писала ,я нажаль до такого не маю ні педагогічних здібностей ні терпіння .

А мене оте МАМА трафляє. Одна справа коли це при дітях. Але в мене ж є і ім'я.
Доходить до смішного, коли мамає в такііііі моменти. :gore: Кажу, ще раз мамнеш, відлучу від тіла.... Добре більш не буду, мама.

Мене чоловік взагалі колись міг десь на людях ,в супермаркеті взяти за вухо і покрутити,як якогось хлопчура ,що провинився,та би мовити жартома і любя ,наприклад перед самою касою ,де на нас хоч не хоч звертають увагу.Мені аж мову віднімало від таких жартів,не памятаю чи то він в мене за те колись добре получив,чи може просто останнім часом рідко разом на людях буваємо,але вже того не робить.

[Super Pap]

у кожного буває заскок... головне щоб з цим він хотів боротись,виправлятись