От щойно з рошенівського дитячого майданчику.
Повно діток, а серед них зграя підлітків, навіть може то вже не підлітки, а старшокласники.
Гойдаються високо,
Ой,я одного разу влітку думала що мене побють на тій площадці:
Купа дітей,я з двома,правда був ще чоловік ,але всеодно обоє біля мене крутились,доця вже контрольована,а малий біжить стрімголов варто лищ голову повернути.
Дівчинка років 10-12 розгойдала качелю зі всієї дурі 100 % могла б забити дорослого,а не дитину,площадка тісна 2 кроки туди -сюди і я вже свого ледь з-під тої качелі врятувала,потім ще двоє діток такого ж віку чуть не попали,батьки врятували.Мені кілька раз серце стало.Дивлюсь якийсь мужик поряд з качелею стоїть регочеться.Питаю
-То ваша так сильно гойдається?
Він відповідає
-Ні не моя
Я підходжу до качелі,бо весь цей час чекала,що мала спамятається,або батьки щось скажуть,зупиняю качелю,і кажу
-Дівчинко ,тут так сильно гойдатись не можна,бо тут гуляє багато малесеньких діток,які можуть вскочити під качелю,так можна кататись десь у дворі ,де нікого навколо тебе немає.
Пройшло хвилин 10-15 .Мала вся в сльозах приводить мамашу,певно з бару,бо на площадці її не було ,яка починає мене вичитувати,що я її дитині не дала погойдатись,бо площадка общєствєнна ,а не лиш моя.
Мені зазвичай палець в рот не клади,але в мене злість вже прошла,а в мамаші очі налиті кровю,мовляв свою дитину я мала тримати за руку ,а її мала кататись так як їй заманеться.Добре що підключились мамочки,почали на неї верещати і вона сприснула,а так причепилась до мене і давай ще стосунки зясовувати,хоч думаю насправді,то я мала взяти ту малу за руку і відвести до мами,щоб та навчила її кататись на качелях в громадських місцях,де купа маленьких діток.але шо така мама може навчити...