До слова, я вже прочитала трохи менше половини цієї книги. Поділюсь поки враженнями, як дочитаю, то ще щось додам.
Метод прибирання даної панянки категорично відрізняється від Флаймами чи Флайледі. Авторка відразу каже, що забудьте про всі ці "15 хвилин в день", "викидати 1-2-3 речі кожного дня" і т.д. Вона каже, що так ви все життя будете ходити по хаті, прибирати, але ніколи у вас не буде чисто і прибрано. Вона каже, що треба навести порядок один раз і все. Каже, що коли ви побачите, що у вас помешкання буде все охайно прибрано і гарно поскладано, вам більше ніколи не захочеться повертатись до хаосу (наївна, нє?))). Але я з нею згідна в тому, що вона пише, що хаос в речах веде до хаосу в голові і в житті загалом, і навпаки. За її словами, прибираючи, наводячи порядок в своїх речах, очищаються думки і всі інші справи і життя загалом теж приходять в порядок. Я повністю з нею згідна, бо знаю по собі, що хаос в речах і справді тормозить багато справ і веде до загального безладу у житті, а коли наводиш лад в речах, то якось у всьому іншому з"являється організованість теж.
Але те, що вона називає прибиранням не має жодного стосунку до миття кухонної плитки чи підлоги. Вона говорить лише про порядок в речах. Перше, на що вона звертає увагу - це хлам. Вона каже (і думаю, то правда), що більшість речей, які ми маємо, нам непотрібні і лише займають місце. Про багато що ми самі часто забуваємо, що воно є. А багато чого не наважуємось викинути, бо нам його хтось подарував або ця річ навіює різні спогади. І авторка радить для початку уважно переглянути всі свої речі по категоріях і залишити лиш ті, що справді потрібні. І тут авторка дає слушну пораду, не показувати іншим членам родини (особливо мамам, сетрам), що ви викидаєте, бо вони відразу захочуть залишити все собі

Щодо інших членів родини, то авторка не радить лізти в їхні речі і каже, що треба почати з себе, навести лад в своїх речах, а тоді вони мимоволі заразяться вашою організованістю і самі почнуть робити те, що і ви (тут у мене є деякі сумніви). Одним словом, про викидання речей відведена ціла окрема глава.
Потім багато інформації по категоріях речей, як саме їх зберігати, де і т.д. Вся ідея порядку в тому, щоб речі зберігались у відповідних місцях, де їм належить бути, і після їх використання треба все ставити на місце. От і весь секрет, так би мовити. Але авторка сама дітей не має і наразі до того місця, що я дочитала, про них нічого згадано не було, тож вона не дуже має уявлення, як це класти всі речі на свої місця, коли в тебе малі діти
В цілому, така ідея мінімалізму в речах мені подобається, я не так радикально, але поступово вже якийсь час працюю в тому напрямку викидання та скорочення загального обсягу пожитків. Кілька місяців тому поставила собі за мету позбутись однієї шафи - і так поступово полицю за полицю, шухляду за шухлядою таки це зробила. Щось переставилось, багато чого просто викинулось. Ми колись з чоловіком сперечались на рахунок безладу і хаосу у квартирі. І я казала, що це все через те, що у нас мало місця, що якби було більше кімнат, а ще горище, підвал, і відповідно більше шафів і тумбочок по всіх цих приміщеннях, то все би було гарно поховано і нічого ніде не валялось. А він сказав, що неправда, що скільки б в мене тумбочок не було, я б їх всі чимось заповнила. І через якийсь час я таки з цим погодилась. Ідея накопичення тепер видається мені якоюсь нездоровою. Нам всім і справді непотрібно для життя дуже багато речей. Тому я вже десь рік потихеньку час від часу добираюсь до якихось місць і там роблю реорганізацію і чистку, і намагаюсь побільше безжально викидати. Але так як радить авторка - все і одним махом, зранку до вечора, то звісно, що немає ні можливості, ні фізичних сил.
Дочитаю книгу, то ще напишу, що ще цікавого авторка радить. Загалом мені книга подобається, хоча написано доволі жорстко. На особисту зустріч-консультацію з авторкою я б не наважилась
