Ото Люба розсмішила, я чуть дитину не розбудила

Модератор: Галина

:D
. Я дивилася на те диво, але поле було зелене, і колосків дуже мало, так наче то поле конюшини, а пшениця просто випадково засіялася. Але соломи було за тим трамваєм валом. Якийсь голова колгоспу, якого я не бачила, хвалився який він молодець, придбав таке чудо, а люди ходили по вагоні й витріщалися на то чудо. Я пішла нарвати квіточок, поки їх не скосили. Вони були такі гарнющі, білі-білі, але коли їх торкаєшся - стають сині...Десь взявся мій однокласник, з яким ми в школі часто билися і почав говорити іншому однокласнику про мене пакості. А я зловила його за руку і вимагала подивитися мені в очі...


Повернутись до Внутрішній світ
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей