я як згадаю наші засинання - то аж страшно стає
мала від 1,5 року не спить в день. десь від 1 і 3 м. почала категорично відмовлятися спати в день

вона могла по 2 години товктися по мені, а потім заснути і спати ще 3 години, а тоді лазити по хаті до 1 ночі

в той період я мало з розуму не зійшла
мала мене достала так, що одного разу я вже не витримала розревілася, взяла відро, гримнула дверима,і в нервах пішла мити підїзд в ночі. ревіла довго

поки перемила всі поверхи, трохи попустило

приходу, а мала з татом своїм заснула за 10 хв
пісял того я її перестала ложити спати.

в день, якщо пів години товчеться і не засинає - значить йдемо по справах чи щось по хаті робити. а ввечері, переділа підаму і татові і вруки.

і всьо

спочатку було шкода дитину, плакала я часто, поки вона там засинала. але з часом попустило

як перестала спати в день, то спала по 12-13 год безпробудно, часто навіть в туалет не просиналася
тепер нам 4 - то сама не засне. було кілька разів, що сама засинала, але то були дуже "екстрені" ситуації, я їй розказувала, поснювала, лишала світло - і вона засинала сама.

а так то ні, приходить і каже що їй сумно спати самій
тут колись одна форумчанка писала, як малих ложить в кімнаті і виключає їм світло і йде собі нам щось робити, дітям було 2 і 4 якщо не помиляюся. я в шоці по цей день, як можна так робити

але зато в неї нерви певно не такі розтрьопані, як мої тим "ляганям спати", і цю процедуру вона згадує не з таким жахом, як я
