В мене садок вже 2й рік то дуже болюча тема. Ну не може моя дитина привикнути до садку і я не можу спокійно реагувати на садок. Це з тим що дитина жодного разу не плакала що не хоче туди йти. Перший рік вона хворіла кожні 4-5 днів і напевне за весь рік була 2 місяці в садку, якщо зібрати всі дні докупи. Цього року з вересня вже 3й раз хвора. Приносить всі болячки додому, я теж всім хворію бо в дитинстві в садок не ходила. Кажуть адекватно реагувати, от я вже 2й тиждень адекватно реагую - відпоюю, воджу гуляти, даю пити відвари, парю ніжки, кашель не проходить. Лікарка нічого не каже приписала 100 сиропів, я не бачу сенсу їх всі накупу давати, роблю інгаляції, але бачу як так далі піде прийдеться давати антибіотик. Сама минулого разу до таких проблем доходилася що колола антибіотик.
От я не розумію як можна ложити дітей спати в одних трусиках у вересні? Це ж не літо-спека 40 градусів, я б змерзла так спати, а то малі діти. Ну і вже мовчу бо трохи розумію тих мам які водять хворих дітей в садок. Стикнулась з тим що няню на пару годин в Тернополі знайти практично неможливо. Всі хочуть щодня і за великі гроші. Мене покищо виручає свекруха, деколи беру дитину на роботу, а що робити як хтось працює не в кабінеті, а на будові? І родичів не має? Я вже натякала вихователям що не варто дітей на сон роздягати, тим більше що в садку холодно бо ще не палиться, але побачила що то розмови марні, чим менше дітей ходить, тим їм краще. Якесь замкнене коло.
