Як відлучити дитя від грудей. Ваш досвід.

[Кокетка]

я теж відлучала забираючи по одному годуванню, а в кінці кажу нема циці , мишка забрала) потім вже пізніше читали книжечку про ріпку , а там мишка намальована,)) то малий каже о.. мишка ,що цицю забрала) так смішно було тоді)

[Kskz]

Розкажу ще як ми відлучились.
Ми годування не забирали, якось склалось так, що вони самі відпадали. Десь в 2,5 залишались у нас годування на денний, нічний сон, нічні годування. В 2,8 Евеліна перестала спати вдень, і ми домовились, що вночі вона вже не буде істи цицю, кажу: "Ти вже так підросла, давй вночі вже не будеш істи цицю?". А вона каже: "А ввечері?", я кажу, що ввечері буде, вона сказала, що тоді добре, таке підходить)) і вона дійсно почала спати цілу ніч, я навіть не сподівалась. Бувало пару раз, що просипалась і просила цицю, то я давала.
Наніч ще почала розказували ій казочки, було правило, що спочатку казочку, а потім цицю. І в 2,10 вона перестала просити цицю, а так і під казку засинала. І це сталось якось так швидко, що я навіть не думала. Я питаю: "А цицю?", а вона: "нє, давай казочку розкажи". Ось так ми закінчили наше ГВ в 2,10, в мене тоді було 22 тижні вагітності, молока вже майже не було, можливо і це вплинуло. Получилось самовідлучення.

[Marichka]

Оце гарне відлучення!!!Вкотре переконуюсь,що чим пізніше відлучати,тим воно легкше для обох,і для мами,і для дитини

[lyudmilka]

Дівчата, моїй 2 роки (якраз минуло). Вирішила відлучати, бо бачу, що прив'язана дуже - такі капризи пов'язна з вимогою дати тут і вже - і вдень, і вночі. Крик, істерика - неможливо втишити взагалі. Я вдень вже зняла всі годування, окрім на сон. Без мене засинає прекрасно з татом, бабою (як доводиться)- ну як я є - то якась некерована стає. Може щипатись, як не даю. Розмовляю - розуміє. Погоджується, а як їй "зайде" - то все домовляння переходить в дику істерику. Першу ніч сьогодні попробувала не дати - крик дикий, не спала, сиділа, потім якось прилізла - кажу - давай носиками тулитися - то спрацювало. Один раз. Далі знов за годину - крик, аж захрипла, корочше, так було ще кілька разів, я змучилася, шкода стало малу і я позорно капітулювала. Але зато вранці сьогодні вона вже не прилазила випрошувати - встала, взулася. Як то на день вложити - аж страшно...

[westa]

Нарешті можу відзвітувати. Ми вже відлучилися. Чесно кажучи , думала що буде гірше. В день Х погодувала вдень і на ніч , як звичайно, вночі вже не давала. Сказала , що дяді забрали. Плакав , але не дуже довго , заколісувала на руках. Наступного дня просив циці вдень , знов казала , що нема - забрали дяді , пхинькав , але не плакав , в обід не спав. З рук весь день не злазив. Груди дуже налились молоком , боліли навіть при найменших рухах, а зцідитися не було коли , бо вдома сама. Малого на ніч заколисала , а він за 5 хв знов почав плакати і тоді я дала йому посмоктати кожну грудь до відчуття полегшення. Синочок заспокоївся і заснув. Вставав тільки пісяти , засинав швидко. Мені такий варіант сподобався ( бо цідитися я не люблю ) і я давала йому груди щоночі ще тиждень , щодня зменшуючи час прикладань. За цей тиждень груди адаптувалися і не наливалися молоком .І ось вже три ночі ми спимо без циці. Вночі не згадує про них зовсім , почав спати набагато краще , прокидається два рази пісяти , засинає швидко. Вдень часом згадує про цицю , але не вимагає ,часто каже : " нездалі дяді , ціці заблали " і далі собі грається.
Цей тиждень вже ходжу на роботу , то почав вставати в 6.30 зі мною ( раніше в 8 вставав ),так і збираюся на роботу з малим на руках , а як приходжу , то зразу ж вилазить на руки і так тулиться , що мені аж плакати хочеться. Так не хочу його залишати , аж серце розривається.

Дуже дякую всім за підтримку і поради. Особливо Даші за телефонну консультацію

[TYulia]

Веста, дякуєм за розповідь, я на неї чекала Рада за вас, що все пройшло досить гладко. Будьте здоровенькі!

[Marichka]

І я часто згадувала про Весту,переживала,як там вона,бо ситуація трохи складніша.Мені дуже шкода маму,яка хоче годувати,а обставини підштовхують відлучати.Але,то ще допустимо.Сірси пишуть,щоб ввечері і вночі дати дитині максимально уваги,щоб дитина була з мамою...

[nadusha]

Westa, рада, що потроху все вдається! Успіху в подальших справах!

[Касівочка]

Останній раз я писала в цій темі ще в травні минулого року, пора написати і про наш досвід)
Отже старшу малу я довго не годувала, всього 8 місяців, хоч дуже хотіла як подовше, але не мала тоді такої можливості, проблем з відлученням з нею не було. Меншу годувала до 2,3р., планувала до самовідлучення, але не склалось, цьому послужило декілька факторів - перше: дитина керувала мною, а не я нею - ще до 2-х років було все більш-менш, вдень вже не їла, тільки вночі 13кг. присмокчувались і товклись по мені Було вже тепло, травень, засинала на обід на вулиці у візку без грудей. Я вже втішилась, що ще лиш забрати нічні годування з часом і все, ага.. Наївна.. Після 2-х років мою дитину як підмінили: допустим виходили ми на дит. майданчик, і не дай Бог хтось випадково брав її лопатку чи відерко, ніхто з дітей чи дорослих не мав права навіть на неї не так глянути, чи навіть просто щось запитати, вона як дика і перелякана бігла з криками до мене, задирала майку, їй було не важливе місце, вона просто таким чином хотіла заспокоїтись. За тих 2-3 години що ми гуляли, вона могла до мене отак підбігти 3-4 рази. Спочатку я була спокійна, не заперечувала такій поведінці, ставилась з розумінням, думала ну вік такий, пройде, старалась пояснювати, заспокоювати її без грудей, але нічого це не дало((
Тоді стало ще гірше: вона стала вже зовсім і повністю до мене прив'язаною - я не могла вийти ні в туалет, ні на кухню, вона могла "висіти" на циці кожні 30 хвилин, причому смоктати ще по 30-40хв. ЖОДНОЇ їжі окрім грудей не їла, нікого не признавала - ні тата, який час від часу приїжджав, ні бабусь, ні дідуся, нікого, тільки мама була цілодобово. Спали разом, я лише поверталась на інший бік, вона відразу ж присмокчувалась і вилазила зверху на мене Короче ходила я як зомбі, не виспана, недовольна, зла, схудла на 9кг., жаліла чому я раніше її не відівчила. Це все тривало 3 місяці.
Ще один з факторів - так як циця була дуууже часто в роті, там звісно ж розмножувались бактерії, чищення не допомагало, і почали в нас дуже сильно портитись зубки
І от в один "прекрасний" момент, коли в мене вже всі соски були покусані, червоні, болючі, свербіли, шкіра на грудях лущилась, ніякі креми не допомагали, нічого не встигало загоюватись, почалась в мене депресія, опустились руки, я стала дуже нервова, жодного задовволення вже гв не приносило, лише біль і нерви. Заспокійливі не допомагали, вночі піднялась температура, я таки не витримала і намастила зранку груди настойкою полину. Після того мала один раз спробувала таким чином далі заспокоїтись, другий раз, зрозуміла що щось не так, "циця хілька" (циця гірка), і все - до вечора НАВІТЬ ні разу не пхинькнула, їла звичайну іжу, що мене дуже здивувало, підходила, гладила груди, казала "буба". 3 ночі підряд тільки вставала вночі попити водички, і далі засинала. На тому і закінчились мої муки)
Я роблю висновок, що СУТО моїй дитині тих 2-х років годування було предостатньо, вона могла вже спокійно обходитись без грудей, просто це вже стало її звичкою, і надіюсь що всі її психологічні потреби за цей час я достатньо задовільнила. Пройшло вже 7 місяців, я нарешті висипаюсь, дитина пішла в садок, стала набагато спокійніша, тягнеться до дітей, вже не така перелякана, тепер достатньо лиш обійняти і вислухати її, щоб заспокоїти.
Думаю, що наше відлучення пройшло досить безболісно і легко. Зараз думаю, що можливо, якби вона так часто тих 3 місяці не висіла на грудях, а хоча б їла вночі по 15-20 хвилин, то ще можливо б досі її годувала, і розумію, що той період "висіння" міг би з часом пройти, можна було перетерпіти. але значить так мало бути і я рада.
Особисто я притримуюсь думки, що гв має приносити не лише користь дитині, але й задоволення від процесу і комфорт мамі (мені ж це приносило лише сильні больові відчуття, і в результаті все вилилось в депресію), сенс передавати разом з молоком дитині свої негативні емоції? Кожна мама сама ітуїтивно відчуває, як буде краще її дитині, чи варто перечекати такі періоди "висіння", чи завершувати, адже щаслива мама - щаслива дитина.
Бажаю всім мамочкам терпіння, а діткам поступового і спокійного відлучення!

[Euphoria]

доня відлучилась у 1.4
поступово,саменька
спочатку забрала одне годування,потім інші...
давала лиш наніч,чи лиш зранку
зараз так встидається як пропоную цицю)
молочко ще є,жаль що вже не хоче)))