Глобальні оголошення!



Вірші, есе

Модератор: Сяна

Re: Вірші, ессе

Повідомлення просто_мама » 20 жовтня 2011, 22:15

Ти знаєш все… Що ж, я щаслива,
Що мала змогу все сказати…
О, доле! Ти – така мінлива…
І де ж тієї сили взяти
І вистояти в боротьбі…
Живу усупереч собі…
Незаймана, та не безгрішна,
Німа, бездонна і одвічна….
Палає істина в душі…
Живу у боротьбі з собою…
А серце рветься від любові –
Такої дикої, святої,
Мінливої і неземної…
Згорає все в однім вогні…
Ти знаєш все – і моя доля
тепер в твоїх руках вцілому…
Я повертаюся на волю…
Лише німа пекельна втома
Мене чекає на Землі…
Згасає свічка у імлі…
Незбутні незнищенні мрії…
У всьому – лиш моя вина,
Я заплачу за все сповна…
Так, розплачусь, не сподівайся…
Ти, може, краще ЗДОГАДАЙСЯ,
Чому душа моя німа….
Ні, ти не ворог мій, о ні…
Ти – все, що доброго я маю…
На жаль, давно тебе кохаю…
Благаю, не приходь у сні…
Ти знаєш все… Тебе ж чекає
Доля осяйна і мінлива…
Люблю… навіки відпускаю…
І прощавай – і будь щасливий…

Вірш, нажаль не мій...прочитала в журналі
просто_мама Офлайн


 

Re: Вірші, ессе

Повідомлення Shalimar » 28 жовтня 2011, 03:10

Мне хочется своим тебя назвать
За то, что бесконечны дни разлуки,
За то, что никогда мне не узнать,
Как ласковы бывают твои руки...
За то, что, уходя поспешно прочь,
Ты честно не поделишься любовью,
За то, что сон в измученную ночь
Тебя ко мне приводит в изголовье...
Как будто нет долгов и нет границ
У времени, что нам дано судьбою,
И только из-под сомкнутых ресниц
Скользнёт слеза, слегка грозя бедою...
Мне этим счастьем не переболеть...
И даже горем вдоволь не напиться...
В своём огне самой же и сгореть,
Упав на землю опалённой птицей.
Неначатый роман не дописать...
Со временем и тему позабудешь...
Но хочется тебя своим назвать
За то, что ты им никогда не будешь... (с)
«…и вот когда попросили принести самое прекрасное из того, что есть на всем белом свете, ворона принесла свое дитя…»
Shalimar Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 3584
З нами з: 10 жовтня 2010, 16:53
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 3
акула пера (1) гостренький язичок (1) за тривале грудне вигодовуванн (1)
Дякував (ла): 715 раз.
Подякували: 1892 раз.
Діти: Gent

Re: Вірші, ессе

Повідомлення mari » 12 листопада 2011, 15:35

ОНА:
Когда мне будет восемьдесят пять,
Когда начну я тапочки терять,
В бульоне размягчать кусочки хлеба,
Вязать излишне длинные шарфы,
Ходить, держась за стены и шкафы,
И долго-долго вглядываться в небо,
Когда все женское,
Что мне сейчас дано,
Истратится и станет все равно -
Уснуть, проснуться, или не проснуться.
Из виданного на своем веку
Я бережно твой образ извлеку,
И чуть заметно губы улыбнутся.

* ОН:
Когда мне будет восемьдесят пять,
По дому буду твои тапочки искать,
Ворчать на то, что трудно мне сгибаться,
Носить какие-то нелепые шарфы
Из тех, что для меня связала ты.
А утром, просыпаясь до рассвета,
Прислушаюсь к дыханью твоему,
Вдруг улыбнусь и тихо обниму.
Когда мне будет восемьдесят пять,
С тебя пылинки буду я сдувать,
Твои седые букли поправлять,
И, взявшись за руки по скверику гулять.
И нам не страшно будет умирать,
Когда нам будет восемьдесят пять...)
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Вірші, ессе

Повідомлення mari » 12 листопада 2011, 17:01

Что такое счастье? Таким простым вопросом пожалуй, задавался не один философ.
А на самом деле счастье это просто... Начинается оно с полуметра роста.
Это распашонки, пинетки и слюнявчик, новенький описанный мамин сарафанчик.
Рваные колготки, сбитые коленки, это разрисованные в коридоре стенки.
Счастье это мягкие теплые ладошки, за диваном фантики, на диване крошки.
Это целый ворох сломанных игрушек,это постоянный грохот погремушек.

Счастье это пяточки босиком по полу.Градусник подмышкой,слезы и уколы.
Ссадины и раны,синяки на лбу,это постоянное "Что?" да "Почему?"
Счастье это санки,снеговик и горки.Маленькая свечка на огромном торте.
Это бесконечное «Почитай мне сказку».Это ежедневные Хрюша со Степашкой.

Это теплый носик из-под одеяла,заяц на подушке,синяя пижама.
Брызги по всей ванной,пена на полу.Кукольный театр,утренник в саду.

Что такое счастье?Проще не ответить:
Это Богом данные маленькие дети...
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Вірші, ессе

Повідомлення mari » 19 листопада 2011, 00:06

Мне однажды сын сказал:
— Я хочу, чтоб были,
Как у птицы, у тебя
Крылья.

Стал полет мне по плечу,
Ощутила силу:
— И куда ж я полечу?
Я спросила.

Сын ответил:
— Никуда
Мамы не летают.
Мамы крыльями всегда
Деток закрывают.
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Вірші, ессе

Повідомлення Oleno4ka » 21 листопада 2011, 11:20

Когда мне было лет 17 - 20,
Казалась мама старенькой совсем.
И трудно мне сейчас вот здесь признаться,
Но не загладить той вины ничем!
Я думала: "Зачем ей платье, туфли?
Что в моде может понимать она?
Её удел - работа, ванна, кухня!
Ведь возраст уж не тот, она стара!
А маме было, вот как мне, лишь 40,
И ей хотелось, как и мне сейчас,
Ещё скакать, зимой кататься с горок,
И платье модное надеть подчас.
И вот ей 60! И я не знаю,
Где слов найти, чтоб от души сказать:
" Какая молодая ты, родная,
Моя любимая, единственная мать!"
А внукам ведь твоим уж скоро 20,
Для них ты старенькая бабушка, а я...
Я не стыжусь припасть к ногам, признаться,
Как ты, мамулечка родная, молода!
Oleno4ka Офлайн


 

Re: Вірші, ессе

Повідомлення mari » 21 листопада 2011, 23:55

Не запрещай себе летать,
Не вспоминай, что ты не птица:
Ты не из тех, кому разбиться
Гораздо легче, чем восстать.
Не запрещай себе любить,
Не нужно чувств своих бояться:
Любовь не может ошибаться
И всё способна искупить.
Не бойся жить, не бойся петь,
Не говори, что не умеешь:
Ты ни о чём не пожалеешь –
Да будет не о чем жалеть!
Не бойся в камне прорастать,
Под небосвод подставив плечи.
Пусть без мечты порой и легче –
Не запрещай себе мечтать!

Марина Цветаева
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Вірші, ессе

Повідомлення mari » 26 листопада 2011, 10:58

Минає час, пливе рікою,
Кудись звертає за бугор.
Та пам`ять ця завжди зі мною
Про той страшний голодомор.
Забути все дитячі очі
На фотокартках не дають,
Серденько крають проти ночі
І тінями в думках снують.
Ніяк не можу зрозуміти,
Збагнути те не можу сам:
Що завинили бідні діти
«Червоним» нелюдам – катам?!
Яку загрозу становили?
Яку біду несли Москві?
За що з колиски їх в могили
Поклали «ідоли» живі?
Мені забути ту не в силах,
Картину, з пекла що взялась:
«На цвинтарі дітей Вкраїни
Кадриль танцює Жовтий Князь».

© Микола Чат
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: Вірші, ессе

Повідомлення мешканка » 08 грудня 2011, 12:28

Виявляється в нас на форумі є багато талантів. Дуже подобаються вірші Зірки
Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!


:гуд: :гуд: :гуд:
мешканка Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 2805
З нами з: 24 лютого 2010, 15:30
Звідки: Файне місто!
Нагороди: 4
Мамуся-творець (1) акула пера (1) Успішне грудне вигодовування (1) багата мамуся (1)
Дякував (ла): 2726 раз.
Подякували: 2986 раз.
Діти: Дві донечки і маленький хлопчик!

Re: Вірші, ессе

Повідомлення georginochka » 08 грудня 2011, 12:39

мешканка написав:Виявляється в нас на форумі є багато талантів. Дуже подобаються вірші Зірки
Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!


:гуд: :гуд: :гуд:

Я вже десь половину перечитала :crazy: Більшість мені дуже подобається :clapping2:
Зображення
georginochka Офлайн

Аватар користувача
Впевнено спілкуюся
 
Повідомлень: 476
З нами з: 02 лютого 2011, 13:59
Дякував (ла): 484 раз.
Подякували: 351 раз.
Діти: Хлопчик і дівчинка

Поперед.Далі

Повернутись до Книжкова поличка



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей