Natalinda написав:читаючи пояснення які тут пишуть форумчани, які знаються на Біблії складається чомусь враження що Бог то не любов, а страх.
добро пожаловать в католицизм )))
Natalinda написав:читаючи пояснення які тут пишуть форумчани, які знаються на Біблії складається чомусь враження що Бог то не любов, а страх.
Shalimar написав:Natalinda написав:читаючи пояснення які тут пишуть форумчани, які знаються на Біблії складається чомусь враження що Бог то не любов, а страх.
добро пожаловать в католицизм )))
мешканка написав:Але ця любов не має бути виправданям для гріха.
Shalimar написав:но как-то страшно звучит - нет, страдай! мучайся! будь несчастен! я посылаю тебе испытание за испытанием!!
вместо: я тебя люблю, я тебе все прощаю, живи в радости
Shalimar написав:Natalinda написав:
читаючи пояснення які тут пишуть форумчани, які знаються на Біблії складається чомусь враження що Бог то не любов, а страх.
добро пожаловать в католицизм )))
Natalinda написав:happymami то я так розумію що то значить людині таке випробування залишитися самотньою?
Але ж кажуть що хвороби то теж випробування....
Я не відношу себе до правдедних чи як там правильно казати християн, але вважаю віруючою людиною.
З того всього що десь чула чи читала думала що будь-яка людина має шанс бути в раю, бути прийнятою Богом, а читаючи пояснення які тут пишуть форумчани, які знаються на Біблії складається чомусь враження що Бог то не любов, а страх. Але ж так не має бути...
Я не кажу про те що підтримую позицію типу посповідалася і грішу далі, бо ж потім ще раз можа посповідатися, просто якась така категоричність і засудження проскакує між рядків.
мені здається що добре говорити поки ти не стикнешся з ситуацією сам. Невже якщо б хтось з вас закохався приміром в розлученого чоловіка (розлучену жінку) і який мав би до вас взаємні почуття сказали б йому "Неси свій хрест і я також нестиму його заховаючи свою любов далеко-далеко" і залишитися самотніми...
мешканка написав:Але ця любов не має бути виправданям для гріха.
Natalinda написав:Я не кажу про те що підтримую позицію типу посповідалася і грішу далі, бо ж потім ще раз можа посповідатися,
Liljondr написав:Знаю випадки коли жінка таки перетримала свої почуття у собі і не допустила кохання ще раз (хоч це було ой як тяжко)
А через певний час повертався перший чоловік - розкаяним і зовсім іншим. І вони живуть наразі новим щастям
Natalinda написав:Невже якщо б хтось з вас закохався приміром в розлученого чоловіка (розлучену жінку) і який мав би до вас взаємні почуття сказали б йому "Неси свій хрест і я також нестиму його заховаючи свою любов далеко-далеко" і залишитися самотніми...
Natalinda написав:Мда, щойно зрозуміла що я мало не найбільша грішниця(((
Мешканка, ти знаєш багато всякого, скажи а оте узневажнення шлюбу то є десь в Біблії таке? Це таке роками-віками було, чи із великою кількістю розлучень якось повязано?
Повернутись до Духовне спілкування
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість