Як прищепити любов до праці?

[Перлинка]

Ти Аліса вмієш коротко сказати ,про те що я пишу на 10-ти сторінках

от і зараз поки писала розгорнуто,як люблю :grin: ,ти вже все підсумувала

Я ,допустимо ,вмію багато чого,при необхідності все це роблю і не цураюсь
але якщо є можливість це не робити,то я з задоволенням нею скористаюсь ,а цей час використаю на приємніші мені речі
наприклад я не люблю прибирати,копирсатись в землі,мити посуд,готувати примітивні буденні страви

мене цьому не вчили і навмисно нічого не прививали,але коли настав час,то зі всім чудово справилась

я вмію стригти,коли в нас не було грошей,я стригла чоловіка та його дітей і тішилась як ми економимо.
коли мат.становище покращилось ,я тішилась що за 10-30 грн(в різний час),хтось зробить це за мене,і мені вся хата і я в тому числі не буде в волоссі

отже питання маючи вміння ,але не маючи любові до того що треба зробити
я пропаду чи не пропаду?

І взагалі хіба навіть власним прикладом можна привити любов до всієї роботи(наприклад яка вважається жіночою)

[Shalimar]

Особисто я - за те, щоб виховувати дітей так, щоб вони могли обходитися без батьків, і було б непогано, якби мені не довелось для цього помирати.

ти зараз маєш на увазі шити вяхати вишивати та латати одяг,чи не тільки це?

ггг :clapping2:
Перлинка, жжОшь
(не только в этой теме)

[Natalinda]

мене цьому не вчили і навмисно нічого не прививали,але коли настав час,то зі всім чудово справилась

От як на мене найчастіше так воно і буває ;-) Батьки думають що нічого спеціально не роблять і не виховують, а в силу свого темпераменту і характеру діти шось та й беруть з тоно "невиховання"

[Tajga]

я бачила що мої батьки працюють багато,а мають мало

а інші працюють мало,а мають багато ,ці приклади мені більше хотілось наслідувати

Саме це я і мала на увазі, коли писала:

А ще треба мати неабиякий авторитет у своїх дітей, щоб те, що ти їм говориш, сприймалося ними без заперечень, щоб вони прагнули тебе наслідувати в тому, чого ти їх навчаєш.

Особисто я - за те, щоб виховувати дітей так, щоб вони могли обходитися без батьків, і було б непогано, якби мені не довелось для цього помирати.

ти зараз маєш на увазі шити вязати вишивати та латати одяг,чи не тільки це?

До чого ти згадуєш певні практичні уміння, якщо я говорю загалом про виховання? :? Адже любов до праці, про яку ми тут ніби говоримо (до речі, може, не мішало би уточнити, хто що під цим розміє?) - це лише частина виховання дитини та засіб формування особистості. А перечислені тобою конкретні практичні вміння я згадувала в іншій темі в контексті ставлення до речей.

наприклад я не люблю прибирати,копирсатись в землі,мити посуд,готувати примітивні буденні страви
мене цьому не вчили і навмисно нічого не прививали,але коли настав час,то зі всім чудово справилась

Мені здається, Перлинка, що ти наговорюєш на себе. ;-) Адже якби в тебе не було любові до праці загалом (я не кажу про якісь окремі різновиди прикладної чи розумової діяльності), навряд чи досягнула того, що маєш, чи взагалі б щось робила.

[oksana.tesliuk]

А взагалі, якщо в дитини немає потягу для певної діяльності, то якби не прищеплював любов до праці, толку не буде.
Заставити робити можна, любити - ні :)
Тому краще спостерігати за нахилами дитини, і скеровувати їх в потрібне русло.

Мій старший син абсолютно не хоче нічого робити по дому. І це при тому, що ще у тому блаженному віці до 3-х років як і ваші малюки брався за все під ряд. Я не заважала, лиш підказувала як робити це правильно. Так, мене нинішня ситуація не тішить. І я й досі спонукаю його до витирання пилюки, прибирання своєї кімнати... Він це робить, бо я або шантажую (не дам ігри грати чи мультики дивитися), або прошу, або сварюся. Тобто я свідомо змушую його час від часу робити те, що йому не подобається, бо це дозволить мені мати більше вільного часу. Допоможе це йому в майбутньому чи ні, я не знаю. Але вже нині бачу, що він особливо тяжко працювати не буде. Як зароблятиме на життя - мене хвилює. Тому мушу придивитися до його здібностей і допомагати їх розвивати, а життя покаже, що з нього буде.

[taranjka]

oksana.tesliuk а хто в такому віці любить домашню роботу? ;-) я і досі цього не люблю, але не вважаю що працювитість залежить від того любиш прибирати чи ні

[Tajga]

І я й досі спонукаю його до витирання пилюки, прибирання своєї кімнати...

Як на мене, це не стільки праця, скільки виховання дисципліни. Встав - застелив ліжко, поїв - помив посуд і т.д. А розумна дисципліна (не маю на увазі казармені якісь закиди) сприяє самоорганізації та самонавчанню, яке дитині стане в пригоді про навчанні у вузі, наприклад. Можливо, хіба не покладати рук в пошуку відповідної мотивації, щоб навіть те, що дитині не подобається робити вона робила, розуміючи в тому потребу... Як от Перлинка: і не любила стригти, а стригла і економила гроші для сім'ї.

[oksana.tesliuk]

oksana.tesliuk а хто в такому віці любить домашню роботу? ;-) я і досі цього не люблю, але не вважаю що працювитість залежить від того любиш прибирати чи ні

Ну, города в мене нема, щоб заставити таки зовсім пахати
Але тут мабуть таки кожному треба пояснити, що він розуміє під словом "праця"
Бо для мене прибирання - це теж праця.

Як от Перлинка: і не любила стригти, а стригла і економила гроші для сім'ї.

Е, та це вже зовсім інше. Коли щось робиш вже особисто для себе у старшому віці, коли є своя сім"я, то це вже можна назвати результатом виховання. А мова ж іде про те, як прищепити любов до праці в малому віці!!!

[Shalimar]

Мені здається, Перлинка, що ти наговорюєш на себе. ;-) Адже якби в тебе не було любові до праці загалом (я не кажу про якісь окремі різновиди прикладної чи розумової діяльності), навряд чи досягнула того, що маєш, чи взагалі б щось робила.

Ты думаешь, Тайга, достижение высот - это результат только любви к труду??..
типа, "у меня любовь к труду!", я тружусь в поте лица - и наслаждаааааюсь, а доход - это уже просто как приятное дополнение, бонус? )))
Я думаю, первоочередно стремление к обеспеченной жизни, а труд - это способ этого добиться
также думаю, многие работают не потому что они тащатся от своей работы, а больше от желания получить прибыль

[Tajga]

Ты думаешь, Тайга, достижение высот - это результат только любви к труду??..

Скажімо так, любов до праці на цьому шляху не завадить, а й дуже посприяє. Натомість, відсутність готовності до праці може швидко відбити бажання досягати мети, або ускладнити цей шлях.

"у меня любовь к труду!", я тружусь в поте лица - и наслаждаааааюсь, а доход - это уже просто как приятное дополнение, бонус? )))

Ти знаєш, я б не відмовилась, якби, наприклад, у нашого президента чи любого іншого чиновника був такий підхід до своєї праці. ;-)

Я думаю, первоочередно стремление к обеспеченной жизни, а труд - это способ этого добиться
также думаю, многие работают не потому что они тащатся от своей работы, а больше от желания получить прибыль

Не знаю, чи мені не щастить зустрічати таких людей (мені так здається, що їх одиниці), чи загальна тенденція в тому, що більшість наших співвітчизників воліє якнайменше напружуватись і якнайбільше отримувати. Як би було інакше, наша країна вже б давно не пасла задніх в світі.