А ми відлучилися... життя змінилося

[гра з вогнем]

Nelya наш і без відлучення в певний момент почав спати цілу ніч, от оці зміни, що ти пишеш вказують на те, що варто було таки зачекати з відлученням. принаймі зі сторони дитини.

[Melisa]

Може ти і права, але я вже просто не хотіла чекати, терпіння бракує. :(

[mala-karta]

і в мене Ромка почав сам спати цілу ніч, без відлучення.
пробувала майже відлучати, але він тоді ставав якимсь нервовим, то нехай ще буде, нікому ж не мішає.

[Melisa]

нікому ж не мішає.

от і я так думаю. як нікому не мішає, то годуйтесь ще. ;-) Бо мені-мішало, і я останні місяці три тільки про це і думала. Да, зараз скажуть "мама-егоїстка", але я так вирішила.

[гра з вогнем]

Неля а тебе оточуючі підштовхували до відлучення чи створювали вам умови для комфортного годування?

[Melisa]

я не можу ствердно сказати що було так чи інакше. Чоловік підтримував, ну, не дуже підтримував, але не заперечував, я вважаю, що це краще, ніж капання на мозги про те, що "дитина вже велика" і т.п. Оточуючі (родичі) неодноразово вказували на те, що "вже пора". Але їх думка для мене була не такою важливою. Тобто думка про відлучення є цілком і повністю моя. Мені набридло. От і все.

[гра з вогнем]

одним словом не підтримували :( умов не створювали
тому і не дивно, шо набридло :(

[Melisa]

Ну да, спочатку то було дуже важко, коли одна людина з надцяти чоловік казала "годуй, ти зможеш". Потім думки розділились. Родичі поняли, шо я таки годуватиму. І вроді би не перечили, але певно і не підтримували. Одній половині було байдуже, інша зрідка закидала, що "хватить". Але я ж планувала годувати хоча б до 2-х. Ну а далі відчувалась втома і годування було вже не як насолода, а як тягар. Я не звинувачую нікого.
Чомусь зараз мій допис схожий на виправдання. :grin:
Знаєш, Гра, після твоїх слів я вже було подумала, може дійсно тре було??? Але ж нє, я не повернусь до цього, "после боя руками не машут". Таки дійсно набридло.

[гра з вогнем]

Nelyaти молодець полюбе! і вертати зараз вже сенсу нема. не зважай на мене.
просто я дійсно важаю, що якби підтримка оточення була, то годувалося б легше і не гризли б всякі думки про тре/не тре. а то попробуй вистояти проти тієї крєпості. яка вважає. що вже пора.

ти молодець і доня молодець! а смоктальний інстинкт з часом сам зникне. просто не звертай увагу на смоктання пальчиків. не наголошуй на цьому типу пальчик кака. бека і т.п. це тіки моя думка.

[Melisa]

Дякую! :roses: Решта-в приват.