Перлинка » 26 вересня 2010, 20:05
У мого чоловіка,давня мрія юності попертися десь аж на Алтай,подалі від цивілізаціії зі всіма її негативними наслідками для психіки та здорові`я.Але далі розмов це ніколи не заходило,хоча я якщо чесно,мабуть ризикнула,якби він був рішучіший у цьому питанні.Ми хоч живемо не погано,і не важко,але ці стреси вже дістали.Тяжко жити в цьому світі без масок та мішури,якщо хочеш досягти успіху.Насправді мені ліньки слідкувати за собою ,стрижки,манікюри,дорогий одяг,постійно потрібно "соответствовать".Воно звісно приносить якусь радість та задоволення,але як було б добре якби люди не оцінювали тебе по тому яка в тебе машина,будинок,за скільки долярів взуття ну і.т.д .а найбільше чого мені бракує у цьому світі,це щирості від людей,думаю там ,коли люди відмовляються від всіх благ ,вони стають чистішими.Хоча і тут неам гарантіїї,бо натура людська так влаштована,що навіть в таких умовах каки вилазять. Єдине ,що мене не влаштовує в такому аскетичному способі існування так це важка фізична праця,яку я просто ненавиджу(може там можна кого наймати? :???: :D )
«Спасай взятых на смерть, и неужели откажешься от обреченных на убиение? Скажешь ли: "вот, мы не знали этого"? А Испытующий сердца разве не знает? Наблюдающий над душею твоею знает это, и воздаст человеку по делам его». (Притч.24:11-12)