Ваші роздуми...

[Shalimar]

А тут одне й те саме - робота, дім і побачення в 19.00 біля театру :)

ну, если их устраивает.... ))

[Alisa]

А тут одне й те саме - робота, дім і побачення в 19.00 біля театру :)

ну, если их устраивает.... ))

Шалімар, я думаю, що їх просто засмоктало...
небезпечною трясіною :)

[ЗІрка]

люди самі повинні відчути, шо прийшов час міняти вектори...
якщо не женяться, то розійдуться - одне з двох :grin:

[Shalimar]

так "проблема" в том что не женятся или во времяпрепровождении?
ну, женятся
и будет другое то же самое - дом-работа-дом, готовка-уборка, телек, пиццерия, кинозал
совместный быт тоже может иметь неблагоприятное влияние..

[Alisa]

Це не проблема... Це я до того, що рутина буває різною...
Не лише декретною.
Мені б осточортіло 5 років ходити на побачення...

[Shalimar]

Мені б осточортіло 5 років ходити на побачення...

а чем это хуже?

[Alisa]

Звичайно гірше - немає окремого побуту, свого гнізда, дітей нема і дозвілля приносить користь лише власникам общепітів :) .

[flower]

я небачу в тому ніякої проблеми... їм так добре то нехай прийде час і дійсно вирішать або одружуватись або розійдуться. ми тоже зустрічались 5 з половиною років, весілля планували, мріяли про майбутнє але я ще вчилася і ми чекали, може і в них є якісь свої причини.

[Melisa]

Я не пам"ятаю, чи вже ділилась з вами наступним. Про це я дуже часто думаю, тому вибачте, якщо повторюсь.
Є в мене знайома, що мешкає за межами України. Так от, вона була змушена вийти на роботу, коли дитині було всього три місяці. Оскільки лише три місяці в даній країні діє декретна відпустка. Я часто думаю про те, яка я щаслива мама, що можу посидіти з дитиною три роки. Можу дати їй набагато більше, ніж отримала сама. А ще, нещодавно вперше переглянула фільм "Вусатий нянь" від початку до кінця. І в той момент, коли батьки приїхали до діток в садок лиш на певний час я мало не розплакалась. Так, тоді були такі часи, люди були змушені працювати і вдень, і вночі на заводах, фабриках. А куди було дівати дітей? В садок. На день і на ніч. Не знаю, що тоді творилось всередині в матерів, що творилось всередині у дітей, але думаю, було дуже нелегко. От тепер починаю усвідомлювати, яке то щастя мати можливість посидіти 3 роки біля свого маленького чуда! Не просто посидіти, а й провести цей час з користю.
Так, зараз багато хто може закинути, що і зараз мами швидко виходять на роботу, бо треба якось жити (виживати). Так, є такі, які просто закидають все і всіх, і живуть у своє задоволення. Проте, відкидаючи всі ці крайнощі хочеться наголосити на основному-які ми щасливі, що можемо ОФІЦІЙНО присвятити малюку набагато більше часу, ніж інші.
Не знаю, як вам, але мене дуже тішить усвідомлення того, що декретна відпустка у нас - три роки.

[Melisa]

Ще раз переконуюсь в тому, на скільки ми часом буваємо замкнуті, стримані і боїмось виявляти свої емоції. Я про приємні, позитивні, про вияв любові.
Була собі людина, і така вона була життєрадісна, добра та щира, що хотілось зробити їй приємний вчинок, але ж ні. Я стрималась. А для чого? Краще почекати, поки буде повід: день народження, день Ангела чи ще якийсь важливий день... А чому б не зробити важливим днем звичайнісінький будній? Чому б просто не купити (зробити власноруч) якийсь подарунок і принести людині просто так, як знак вияву любові і поваги до неї?.. Людини сьогодні не стало. І так мені сумно з цього приводу, що не встигла, відкладала.
Дівчата, давайте робити людям приємне просто так, щодня, щохвилини... Як тільки відчуваєте в цьому потребу. Давайте дарувати людям відчуття, що вони вам потрібні, відчуття любові, відчуття радості...
Не чекати якогось особливого дня, а зробити приємність сьогодні, зараз.
...................................