Ой, клас.....

Хочу на Мальдіви, я прямо аж там вся опинилась))))
І в Лас-Вегас хочу.)
А була так само-Карпати-то вже мій другий дім, Крим весь об"їздили вздовж і в поперек,
Кам"янець-Подільський, Хотин, Київ, Львів, замки всякі- були, Шацьк-також.
колись, як я була мала, їздили в Болгарію на море на 2 тижні з палатками, класно було,
а найбільше запам"яталась подорож Угорщина-Австрія-Швейцарія, це було ніби як по обміну, спочатку швейцарці жили в наших сім"ях, потім ми їхали до них. То по дорозі встигли погуляти і переночувати в Будапешті, так само в Відні, а далі тиждень в Швейцарії.
За саму Швейцарію-дуже мальовнича, тиха і спокійна країна. Навіть заспокійна, я б сказала.
Там сама столиця Берн (фото не моє, просто мої всі на плівках) навіть на столицю і не схоже...)

Майже вся країна-це села, приватні маленькі будиночки, але не один біля одного, як в нас, а на відчутній відстані.)-ну, там, де ми жили.
Сподобався також Цюріх, більше місто, чимось нагадує Львів,

але все одно відчуття сонливості і надзвичайної точності і розміреності не покидало мене....
Хоча багато було цікавих екскурсій, були в Парламенті в Берні, (як шкода, що то було давно і все на плівках!!!), а найцікавіше-то була екскурсія на Шоколадну Фабрику вже не пам"ятаю, в якому саме місті. З якими ми пакетищами виходили звідти!)))))

Всі гроші були потрачені на шоколад, і не даремно!мммммм.....
Ще скажу за феноменальну чистоту! Будь-де.
Ну, але моїм по духу виявився Будапешт,
- | +



там більше руху, більше сміху, я от зараз згадую, і такі приємні відчуття, запахи, все-все пригадалось, як ми там бродили з тою картою по місту, записували назви вулиць собі на руках, їх магазинчики, усміхнені люди, як ввечері на всіх мостах запалюються вогні, то просто неземне видовище, як ночували в готелі з видом на Ратушу....Ранок в Будапешті я зустрічала біля відчиненого вікна, дивилась на це рожево-блакитне небо і червоне сонце, що сходить над шпилями будинків, як просинається місто, і намагалась якнайдовше залишити в пам"яті ці відчуття...
