Інтернет знайомства. Щастя за екраном

Nin4ik » 13 червня 2011, 09:38

:grin: був далекий 2001 рік... поставив мені брат МIRC-клієнт (може хтось знає) Там я познайомилась з багатьма людьми з різних міст країн, здеякими Київськими навіть зустрілась (серед них був мій чоловік). Після реальної зустрічі думка про деяких з них дещо змінилась, про декого в кращу сторону, а ще і в гіршу (були і повні розчарування)
Але факт у тому, що зі своїм чоловіком ми почали тісніше спілкуватись після реального знайомства, моя братова проходила тоді аспірантуру в Києві, і я поїхала в гості до неї, за разом ще й організували мені зустріч із КПІ, було дуже весело, на кінець усі якось розбіглися, залишився він без потреби кудись бігти і погодився показати мені Київ. Прогуляли весь вечір по набережній Києва (заблукали, він мені хотів показати місток Закоханих :lol:

показав, але вже вдень і через рік після того). На наступний день я сама, не знаючи Києва знайша його гуртожиток (мобільні телефони були тоді не у всіх!!!), зараз згадую, ну не знаю чи зараз на таке б відважилась... Він був приємно здивований, після цього почалось інтернет-спілкування.
Дух авантюризму на тому у мені не погас! В Києві були цікаві мені друзі. Без відома батьків я поїхала на 23 лютого в Київ. Ми дуже класно погуляли (романтики тоді було мало, але була дуже приємна дружня атмосфера). Потім точно так само на 8 березня... Потім дізнались мої батьки... забрали паспорт :lol:

(я була впевнена, що буду жити в Києві!!!в той час я закінчувала 5 курс інституту і тільки це мене стримувало). Мені друзі навіть уже роботу пропонували :grin:
Але поїхати було ніяк (паспотра у мене не було). Тоді він приїхав до мене в Тернопіль, спочатку на один день, через кілька тижнів знов, потім ще... От таке спілкування на відстані, і деякі зустрічі в реалі :oops: Влітку познайомився з моїми батьками, які і підвели нас до думки занести заяву (цікаво так, рішення наче наше, але з подачі моєї мами :lol:

)
6 разів зустрілись в реалі, занесли заяву, місяць пожили разом і весілля. В вересні буде 9 років спільного подружнього життя :oops:
Чи я про щось жалкую? Ні! Відносини наші були різні, але зараз перейшли на інший рівень, я вдячна інтернету, що у мене є він, мій коханий, наші дітки!!!
Звісно ж що вірити у все, що пишуть в інтернеті не варто, але спілкування після реального знайомства це дуже добре!!!

georginochka » 14 червня 2011, 13:23

І у наших з чоловіком відносинах не останню роль зіграв інтернет :) Познайомились ми в реалі. Але знайомства там було три речення і пів години спільного слухання музики на підвіконні :) Потім обмінялись адресами електронок і почалось :lol:

До наступної зусрічі ми спілкувались "електронно", щоденними листами, майже пів року. А потім почали зустрічатись, зустрічатись і тепер маємо 5 років спільного життя і двійко чудових діточок :lol:

За що велика дяка творцю глобальної мережі :)

**malyshka1612** » 12 серпня 2012, 14:29

радує що не я одна зайшла своє щастя в інтернеті. правда це був не чат і не сайт знайомств, а соціальна мережа "в контакті".

сталося дуже раптово і я навіть не уявляла. що приведе о таких наслідків )))) працювала я тоді сутками в готелі. був ввечір. якраз посварилася з офіціантом нашого бару і чомусь йому на зло вирішила знайти собі нового друга )). зайшла в контакті в пошук друзів, ввела параметри і побачила список претендентів. з певної кількості (не памятаю скільки їх тоді було), вибрала щось 3 чи 4 і написала їм. як не дивно один відписав. ава в нього тоді була така мила - він з хлопчиком маленьким на руках. ось так ми тоді переписувались цілу ніч. так щиро ніби знайомі все життя. через декілька днів в мене вже було відчуття що людину я знаю довго і ми будемо більше ніж друзі. через тиждень ми зустрілись, через два поїхали разом відпочивати, через місяць я познайомилась з його батьками. ось ми вже 2 з половиною роки разом. зараз готуємось до весілля.

mari » 12 серпня 2012, 14:34

Класно як!

nelly » 27 вересня 2012, 23:45

і я як не дивно познайомилася зі своїм чоловіком в асьці. хоча тоді в далекому 2007 році мені було соромно говорити комусь, що познайомилися через інет. Батьки наші так і толком не знають як ми здибали один одного. Ми спілкувалися в асьці 1 місяць і в нас вже почалися віртуальні відносини, я створила образ принца, а він мені сказав, що бачить у мені усі задатки майбутньої дружини. Потім мені переписка троха набридла і я сказала, або зустріч в реалі, або пока. Ми зустрілися.. Я в шоці: маленький, худенький, світленький.. щось не те про що мріяла. Почала морозитися, але він був наполегливий приїжав і ми зустрічалися, через півроку зробили заручини, а через 2 роки одружилися. Ось така історія кохання. :kiss:

Shalimar » 28 вересня 2012, 00:38

))))) оба с одного города? фотками обменивались? почему нет? ))))

nelly » 28 вересня 2012, 18:49

він з Бережан, не обмінювалися, вже і не пригадаю чому :confused:

Lenysa » 29 вересня 2012, 10:31

Моя сестра познайомилась з своїм чоловіком через O tv там внизу є переписка смс спілкування.така они познайомились.Вже мають дитину і живуть ніби нормально