я не один раз чула цю, як на мене, дурну приказку. До мене не дуже доходив її зміст.
Вже більше місяця з нами в парку гуляє дуже молода дівчина (14-15 років) з однорічним хлопчиком. Я не дуже її розпитувала хто вона, зараз всяке можливе, але впринципі правильно думала-це не мама, а сестричка того хлопчика. От загдую коли мені було 5, родилася моя сестра і мама часто заставляла мене з нею гратися. Думаю, що і в цієї дівчини є свої, цікавіші справи, ніж бавити брата. Ні, ви не подумайте, я не проти щоби допопмогти мамі, КОЛИ ТА ГОТУЄ ВЕЧЕРЮ і побавитится з дитиною, але я проти, коли батьки перекладають свої батьківські обов'язки на старших дітей.