mala-karta » 26 лютого 2010, 00:37
мені з дитинства дуже подобалися імена Дмитрик, Юля, Аня, Настуня.
Я думала, що дитинку свою також так назву. Але спочатку одна сестра народила Аню, друга Юлю, сусідка Настю, а ще одна сестра Дмитрика... (і то всьо за один рік!!!, другу половину якого я вже була вагітна)
Ми вже знали, що в нас буде хлопчик, часом я собі думала, ну і що, що два Дмитрики будуть. Але якось не могла на пузік Дмитрикати.
А коли син народився - ми з Віталіком на нього глянули - таке воно файнюнє, білесеньке, синьооке - ну зовсім не Дмитрик, ну не його то ім'я.
Чоловік дуже хотів Артемом - а я ні в какую.. Ну не могла я назвати так свого малого. Чоловікові це ім'я дуже подобається, він так гарно його вимовляв, майже мене вламав. Тут заходить моя мама, бачить, що вроді погодилися, та й каже "Артем". А я як почула, як мені подумалося, що то мого малого так будуть ВСІ ВСЕ ЖИТТЯ називати - та ви шо, який Артем, всьо, нє, нє, нєєєеееееееееееее! Ну не сподобалося мені, як звучить.
Думали тоді Юрчиком чи Ромчиком. Ромчик у мене брат, того відговорювали багато. Юрчика спочатку погодилися, а потім (всякі сімейні історії)тоже відговорювали. Думали Славчиком. Нам не дуже подобалося, але вже подумали, що це і Ромчику підходить (оце сказонула, да?), і вроді ніхто носом не крутить.
Але знайшлися і противники Славчика.
Я тоді не видержала. Раз то мій синик, раз мені його глядіти, то я його назву як сама хочу - а хотіла я Ромчиком. Ну капець як мені здається, що йому підходть це ім'я. От і назвали Ромчиком.
І саме красиве в Романа ім'я. І син наш самий кльовий :)