Перлинка написав:Чому категорично?Я ж писала ,що не стверджую 100 відсотково,але серед моїх знайомих більшість,переважно на травці і таблетками балуються як є, а в кого більше грошенят ,то й героїнчик заходить.
якшо твої друзі можуть без проблем за відсутності героїну заміняти його травою, то вони герої. героїн в україні зазвичай рідкісна і дорога штука, яку не так легко дістати. зазвичай заміняють саморобною ширкою і це вже не лікується
Перлинка написав:дійсно не сходинка,але чомусь майже всі наркомани з того починають,рідко хто ширнувся не пробуючи до того покурити.
ага, а ше випити алкоголю, викурити цигарку... якшо людина схильна до залежностей то трава не основний чинник переходу до важких
Перлинка написав:Цікаво ,якщо твоя дитина буде курити,ти будеш то вітати,тому що в голандії поважні дяді і тьоті курять і то не шлях до важких наркотиків?
про наркотики з своєю дитиною ми будемо говорити самі в відповідному віці.
Перлинка написав: Є такі неформали,які себе до жодної субкультури не відносять,от я власне спілкувалась з такими.
а які їхні ознаки як неформалів, крім того шо вони вживають наркотики і не мають великого бажання працювати?
Перлинка написав:Браво,слава наркотикам та бухлу!давайте будемо роздавати в школі та студентам безкоштовно,мо там багато скритих талантів,а під їх дією народиться ще не один шедевр.
я нікого не закликаю роздавати наркотики. ти написала що алкоголік/наркоман обовязково пропаща людина. я навела інші приклади. приналежність до субкультури не ознака таланту, але таке середовище для декого сприятливе, допомагає виражати себе.
Перлинка написав: я не писала що хтось став алкоголіком чи наркоманом,але взагалі ніким не став і в 30 тусить як ів 15.от власне що навчатись та працювати їм не дуже охота
не стати кимось можна і не будучи неформалом. будучи у якійсь субкультурі кожен залишається людину із своїми бажаннями, думками і амбіціями.
в часи коли я ходила в широченних штанях, то навчалася і працювала. незважаючи на мій вік (десь 19) і стиль мені могли довірити на пару місяців заміняти мою шефиню - керувати відділом в ґазеті.
серед моїх знайомих були також різні. хтось нічим не цікавився, але так само нічим він би і не цікавився будучи як писала Лорелей "цивілом". інші були відмінниками в своїх навчальних закладах, також працювали, їздили на концерти, ходили в театр.... завжди є така штука як індивідуальність.