Оптимальний вік для садочку

[krapk@]

звичайно від дитини залежить. Моїх багато знайомих віддали в 1,7-2 і вони краще звикали ніж ті що в 3-4. Ми літом спробуємо ходити на прогулянки в садочок. Далі буде видно.

[mala-karta]

блін, а я не уявляю як можна в 1.7 віддати....

В мене між 1.7 і 2 така різниця, що ого-го!

[krapk@]

я теж слабо уявляю, але нам буде 1,9 як будем пробувати....

[гра з вогнем]

гадаю - індивідуальний для кожної дитини. треба дивитися на малюка, його потреби, його розвиток.
психологи часто сходяться на 3 річному віці. Ну не прям так 3 бамкнуло - шнуруй в садік, а в 2 роки 11 місяців і 3 дні - нікагда, але приблизно в віці трьох років.

дивлячись по своєму і його відвідин няньки. півроку плакав взахльоб, зараз уже не плаче. до діток йде, йому цікаво, якшо найдемо щось пристойне - віддамо.
але пристойні навколо нас лиш релігійні. я нічо проти не маю, а чоловік прочитав про них, каже, що з написаного на сайті надто сильний ухил. я ж читала відгуки, що звісно релігійний момент присутній, але в межах.
напевно зважимося і підем глянемо.
скоро вже рік буде як шукаєм садок :D

прозондували знайомих, всі дають в релігійні :D

[Ірyшка]

і як ровесники перенесли садочок?

Хлопчик з нашого двору,дуже гарно переніс адаптацію.Його мама говорила,що може 4рази від вересня вони пропустили садочок))

А от моя подруга віддала донечку в садок також в вересні,то дитина піде 2-3дні в садок і після цього 2-3 тижні вдома хворіє...Вона говорить,що вже немає сил і дитину шкода((((
А ми і не ходимо ще в садочок,то хворіємо часто,я аж боюся,що буде коли підемо в садок :(

[ksana]

в якому віці віддавати малюка в садок залежить від дитини. переважно в меншому віці діти звикають до садочка швидше. вони можуть загратися, їх легше заговорити чимось. старші вже мудріші, і на різні умовляння не піддаються.
одна дитина може піти в 1,8 роки без проблем, а друга в цьому віці таку істерику влаштує в перший день, що вже не скоро прийде в дитсадок. це тому, що психологічно вона не готова до нового середовища та нових змін в її житті. та за рік чи півтора ситуація зміниться і дитинка з великим задоволенням піде в садок. також це стосується і старших за віком діток. кожна дитинка є особистістю, якій потрібен індивідуальний підхід. :)
бажання чи не бажання ходити в садок видно по дитині - варто до цього прислухатися чи придивитися. головне не примушувати насильно дитину і не йти проти її волі, малюк повинен сам дійти до того, що він має ходити в дитсадок: йому тут подобається та цікаво, в групі його люблять, радо з ним граються інші діти тощо. :emphaty:

[mala-karta]

Хлопчик з нашого двору,дуже гарно переніс адаптацію.

то не Вадік такий забіяка часом, який всіх в садочку б'є :D ?

[Ірyшка]

Хлопчик з нашого двору,дуже гарно переніс адаптацію.

то не Вадік такий забіяка часом, який всіх в садочку б'є :D ?

Нє,то Максим.Вадік старший трохи від нас

[mala-karta]

трохи погуглила.
В основному кажуть, що таки у віці після трьох років найкраще.

Дуже сподобалась ця стаття - все гарно розжовано, немає нічого лишньго.

В якому віці дитині найкраще іти в дитсадок? | +

Найбільш оптимальним віком більшість психологів вважає чотири роки, три - цілком допустимим.

Сьогодні в яслі приймають і півторарічних діток. Але це - надзвичайно рано! Півтора роки - вік, коли тільки-тільки починає послаблюватися так звана сепараційна тривога. Простіше кажучи, малюк ще надто сильно прив'язаний до мами і дуже болісно реагує на її відсутність, і так само на появу чужих людей, особливо якщо вони намагаються підійти до нього надто близько.

Ні для кого не є таємницею те, що найракще в яслях адаптуються "неблагополучні" дітки, тобто, ті, яким не надто добре живеться дома. Про це прекрасно знають вихователі дитячих садочків. Вони з сумом розповідають про те, що в кожній групі знайдеться один-два малюки, які не хочуть йти з диячого садочку ввечері: батьки приходять, кличуть з порогу групи, а дитина... повертається спиною, ховається за полкою з іграшками. І справа тут зовсім не в тому, що малюк "загрався", надто захопився своїми якимись важливими малюковими справами.

Для півторарічного карапуза зустріч з мамою, можливість вчепитися зв неї поміцніше і нікуди не відпускати - найважлівіша справа, в силу вікових особливостей. Починаючи з цього віку страх перед незнайомими дорослими поступово згладжується, але до кінця не зникає ще досить довго (хоча різні дітки в цьому питаннф сильно відрізняються один від одного). Цікавість до других діток прокидається у малюків вже ближче до трьох років. При цьому спочатку вони тягнуться до старших, потім починають цікавитися тими, хто поменший, і тільки в останню чергу звертають увагу на своїх ровесників.

Ітак, яслі в піторароку можуть бути виправдані тільки в самому крайньому випадку. Перш ніж наважитися віддати дитину в яслі, потрібно перебрати всі можливі варіанти, які дозволяють залишати малюка вдома. Пошукайте роботу на дому, спробуйте домовитися із знайомими мамами про те, що будете по-черзі "пасти" діток. Повірте, безвихідних ситуацій не буває і, при бажанні, завжди можна знайти якусь альтернативу яслям.

Дворічній дитині звикнути до ясельок трошки простіше. Загальне правило залишається те ж - рано! Але у цього правила вже є досить багато винятків. До двох років малюк справді може бути дуже товариським, і якщо садочок (перш за все - вихователі!) буде хорошим, можливо, дитині там сподобається. У всякому разі, ви можете спробувати відвести дитину в яслі, якщо вже переконалися в тому, що вона не відчуває страху перед іншими дітьми та дорослми, володіє необхідними навиками самообслуговування (вміє користуватися горшком, може самостійно їсти), без надмірних страждань переживає вашу відсутність.

При цьому ви обов'язково повинні спостерігати за поведінкою, настроєм малюка, станом його здоров'я. Якщо ви побачите, що ваша дворічна дитина важко адаптується до ясельок - ні в якому випадку не настоюйте, на наполягайте в своєму бажанні привчити її до садочку прямо зараз. Приказка "стерпиться - злюбиться" в даному випадку не спрацьовує! Негативний досвід відвідування яслів відіб'ється в майбутньому: через рік-другий, колив групу прийдуть "домашні" дітки і адаптуються в садочку без особливих проблем, ваш малюк буде, як і раніше, сприймати диятчий садочок як місце ув'язнення, буде часто хворіти, буде плакати зранку та ввечері.

В нашому випадку можна згадати таку приказку "Скупий платить двічі". Відправивши в яслі дворічного малюка, який до цього не готовий, ви нічого не виграєте. Вихід на роботу обернеться регулярними лікарняними. Більш розумно потратити час з толком: поступово, без поспіху, але наполегливо та послідовно готойте малюка до дитячого садочку. Такий "вклад" вашого часу, вашої турботи окупиться в повній мірі. Нехай це прозвучить банально, але все таки: що може бути важливіше здоров'я улюбленої дитини - як фізчного, так і психологічного?

Деякі мами віддають дворічних малюків в яслі не тому, що потрібно виходити на роботу, а з "педагогічних міркувань", мовляв, в групі дитину привчать бути самостійною, він буде швидше розвиватися і т.д. Так, спілкуючись цілий день з чужими тьотями і будучи лиш одним із 15-20 таких же карапузів, ваша дитина, мабуть, навчиться тримати ложку і натягати штанці швидше, ніж її "домашні" ровесники. Але чи настільки це важливо само по собі? Дома дитина також вчиться самостійності, освоює всі ці необхілні побутові навики - а як же інакше? Це, звичайно ж, потребує вашої уваги, вашої роботи і вашого терпіння.

До трьох років дитина вже не боїться залишатися певний час без мами, починає цікавитися спілкуванням з іншими дітьми, оволодіває навиками самообслуговування. Але по-справжньому отримувати задовлення від гри з ровесниками вона буде лише ближче до чотирьох років.

Ідеальний варіант - поступово, без поспіху і жорстких вимог, починати знайомити дитину з дитячим садочокм в три - три з половиною роки. Спочатку ходити з нею на прогулянки разом з дитсадочковою групою, потім залишати її в садочку на півдня.

Якщо доволі швидко виявиться, що дитина не проти проводити час в новій обстановці, можна перейти до звичайного відвідування дитячого садочку. Якщо ж особливого задоволення малюк не показує - немає нічого страшного в тому, що до 4-ох років він буде відвідувати садочок по "щадящому" режиму.

Не варто хвилюватися, що малюк в чомусь відстане від своїх ровесників. Головне, щоб після трьох років він не залишався в замкнутому домашньому просторі, один на одиин з мамою чи бабусею, а поступово розширював кордони знайомого світу.

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

[mala-karta]

і ще додам від себе.
В півтори роки Ромкових в мене навіть думки не виникало про дитячий садок.
Ближче до 2 я вже припускала таку можливість, але бачила, що це буде дуже важко.
Малому зараз майже 2.3 і я бачу, що дитячий салок, впринципі, мав би йому непогано піти. На заняттях він досить чемно робить все з вихователькою, на дворі дуже гарно грається з дітками.
А пройшло ж всього 3 місяці!
І зараз я би навіть змогла б йому пояснити, чому треба ходити в дитсадочок.
Буду надіятися, що в серпні-вересні ситуація для мене ще бульше проясниться. Ну, і звичайно, найголовгніше, що в майже 3 Ромчику таки сподобається в садочку. Ну, будем бачити :)