Чи потрібен дитячий садок дитині?

[mala-karta]

да-да
якщо маму дитина не напрягає, то щось тут не так? чи як?

яякщо треба час на себе, кохану, то треба 2-річну дитину здавати в садочок?

[гра з вогнем]

скажу так, якби мені хоч хтось хоч раз в тиждень на цілий день сидів з дитиною, або хоч годин 6, я б про садочок і не заїкалася.
хіба б на день-два, щоб мовлення пішло. але тоді й того когось не тре :?

я не можу сказати, що мене Андрійко напрягає, але мені важко. Дуже важко. Але тим не менше я усвідомлюю, що це моя дитина і що виховувати її маю я, а не чужа тьотка. Піде в школу - відурвуться (типу чужі тьотки). А поки краще я більше часу проведу з дитиною, бо потім того вже не буде. Та і пдобається мені з ним дружити :? Ходити всюди разом, робити все разом.
Їсти ми собі готуємо самі, що нам хочеться, як сидиш дома цілий день, то які розваги? Поприбирати (ненавиджу), погуляти-погратися і їсти приготувати ;-)

також. оскільки я більше індивідуалістка, не хотіла б щоб мою дитину виховувала група. у мене взагалі навіть від вислову такого мурашки по шкірі. якщо ше він цю групу собі сам вибере - то най там. а як це спонтанна група, то якось страшнувато. особливо страшнувато, що часто діти за норму приймають те, що нормою не є (саме завдяки впливу групи) і навіть не здогадуються про це розповісти батькам. Це завжди і у всіх так. Мене це надзвичайно тривожить. А враховуючи, що дитина зараз у віці, коли все всмоктує у себе як губка, без оцінки, просто переймає те, як мають виглядати стосунки, дії, поведінка, то однозначне ні.
тому, зараз, обираючи садок, ми йдемо і проводимо деякий час в тому садку. якщо враження не на користь садка, то що ж, краще один з мамою, ніж у середовищі, де групові цінності не відповідають тим, які у нас в сім'ї.

[oksana.tesliuk]

не хотіла б щоб мою дитину виховувала група. у мене взагалі навіть від вислову такого мурашки по шкірі. якщо ше він цю групу собі сам вибере - то най там.

Ага, а якщо в 13-14 років він пофарбує волосся в оранжевий колір і заявить, що це його сутність. А потім піде з такими ж тусуватися?! Щось я сумніваюся, що ти тоді так говоритимеш. Мені здається тут як з матюками - треба знати які вони є, але й усвідомлювати, що це погано і так говорити не можна.

[гра з вогнем]

oksana.tesliuk чому ж сумніваєшся? я завжди поважатиму вибір своєї дитини. а чому оранжевий колір волосся че погано і з такими тусуватися не можна? це ж виходить. що зі всіма. хто не такий як я - тусуватися не можна. дивно.
для мене важливий вибір моєї дитини і те, щоб він свідомо, більш-менш міг обгрунтувати свій вибір. а не робити так як всі. краще хай з оранжевим волосям, аніж вперед до комунізму.

[oksana.tesliuk]

гра з вогнем Ну, не знаю... Я в садок ходила і від того аж ніяк не стала такою як всі. Швидше навпаки, багато хто хотів стати схожим на мене ;-) Чоловік не ходив, то казав, що його діти обов'язково його відвідуватимуть. Каже, що той самий індивідуалізм, про який ти пишеш, якраз йому в школі потім дуже заважав - важко було в гурті і вчитися, і гратися. І так пару років, поки адаптувався

[oksana.tesliuk]

якщо маму дитина не напрягає, то щось тут не так?

Дитина маму ніколи не напрягає. Напрягає одноманітність і буденність, яка стоїть за постійним перебуванням вдома. Хоча це вже більше стосується характеру мами - я знаю, що постійно бути вдома протягом тривалого періоду часу фізично і психологічно не здатна. А ще це залежить від можливостей батька - є гроші, є часті поїздки із зміною оточення.

[гра з вогнем]

oksana.tesliuk мій чоловік ходив і люто ненавидить садок з його зрівнялівкою. більше того, він відмовився ходити у садок, що не завадило йому бути успішним у школі, в інституті та на роботі.

я у садок ходила від і до, що мені теж, по великому рахунку не заважає у житті.

але тема не про те. як вплинув садок на подальше життя і які враження у нас від його відвідування. це швидше у якусь тему ностальгічних чи не дуже спогадів. тема про те, чи потрібен садок дитині.
на мою думку ні. садок у першу чергу створений для зручності батьків. ніхто не каже, що це погано, полегшувати собі життя. але й до бажань дитини потрібно прислухатися. часто дітки не бажають ходити в садок. але ходять, через силу, плач і не хочу бо матусям потрібен час на себе :beauty:

[oksana.tesliuk]

Ну, нарешті до мене дійшло! Дорогі мами, які нічого проти садочка для свого дитятка не мають, а навпаки "за", в цю тему не лізьте, бо ваші аргументи сюди не вписуються.

краще хай з оранжевим волосям

В армію такого на перевиховання!

[гра з вогнем]

oksana.tesliuk що привело вас до таких висновків?

ви вважаєте, що прояви індивідуальності потрібно перевиховувати і про цьому досить радикально - армією? вам не здається. що армія швидше калічить і що це квінтесенція всього. що може бути у закритій юнацбкій групі (окрім в'язниці). те, що армійське перевиховання приводить до каліцтв та самогубств - це норм?
я не можу порівнювати армію з садочком. але група і там і там одна. з одними правилами і з одними начальниками яким потрібно безприкословно коритися. дякую вам за вдале порівняння.

[oksana.tesliuk]

Взагалі-то оранжеве волосся (або щось в тому ж дусі) - це не прояви індивідуальності, а намагання дитини або привернути до себе увагу батьків, або протест проти їх надмірної опіки. Вибирати нам, батькам ;-)
А щодо армії, то я б почала з Суворовського училища
Але тема дійсно не про це