Дитячі смішинки )))

[Ірунця]

Малеча моя каже:
-Даяй потитаємо (давай почитаємо)
Відповідаю:
-Давай. Неси книжки.
Встає і йде, а по дорозі каже:
-Ой, мама, ят ти мене муцииись!

[Ірунця]

Не знаю як у вас, та в нас - коли в хаті раптово настає тишина - значить дитина щось чудить!
Інколи це різні речі з ванної, що плавають в унітазі
Або робиться особистий макіяж маминими косметичними олівцями
Чи навіть малюються картини тими ж засобами (на стіні)
Ну та й інше. І що цікаво такі речі відбуваються за лічені хвилини :shock:
От і сьогодні після хвилинної тиші чую клацання замка, виходжу в коридор і бачу

"Па-па, мама. Я ду а 'оботу!" - каже

[Tajga]

Не знаю як у вас, та в нас - коли в хаті раптово настає тишина - значить дитина щось чудить!

Це точно!

У мене: деяка тиша за спиною, сидять в двох, щось мудрують собі. Коли чую Давида: Тереза, а ну не роби так! Я тебе такому не вчив!!!

[Liljondr]

Доня їсть молочко. Відпустила груди, дивиться на мене, а потім сильно-сильно притулившись до циці каже:
-Люблю.
питаю:
-кого?
мала:
-цицуню!!!!!
:)

:гуд:

Прочитавши, згадала жарт про любов мого молодшого брата (йому десь тоді було 2-4 роки)

- Ти маму любиш?, - питає мама набурмошеного братчика.
- Ні !
- А тата?
- Ні !
- Ну а сестричку любиш?
- Ні !
- Ну а кого ж ти тоді любиш?
- Цюцьку ! (тобто цукерку)

[mala-karta]

я:
- Ромчик, ти він чи вона?
Ромка:
- ВОНО!!!!

[mala-karta]

Ромка гладить кицю:
- Шерсть! Не холодно!!!

Потім йде до мене, гладить по голові:
- І в мами шерсть...

[mala-karta]

щойно.
Їсть манку.
Підносить ложку до рота:
- Я їм сніг.

[mala-karta]

Щойно.
Малює фломастером по дивані :shock:
Сварюся.
Питаю:
- Ти чув????
- Ні, не чув.
- Сказати голосніше?
- Нє, добріше!

точно місяць сьогодгі близько :)
стільки перлів

[Tajga]

стільки перлів

А в мене сочиняє, не мигнув оком. На днях оповідає: приснилось, каже, мені тіпа в мене дітки народились... Багатсько терезів... і я з ними на дворі гуляв, а вас з татом не брав, бо ви ще маленькі! :grin:
А потім, бачачи, що ми у всі вуха слухаєм, то вже розійшовся і нафантазував, що нам він постелив ковдру під батареєю, щоб ми спали, сам спав на своєму ліжку, а на нашому спали його терези... багатсько терезів...

[Tajga]

Сьогодні сидимо на кухні з Давидом. коли це чути з кімнати, що прокинулась наша малеча після денного сну, кувікає... Малий почув і так зачудовано вигукує: О, мій зайчик вже прокинувся! Кажу, біжи, втішай свого зайчика. То побіг до неї, обнімав, казав, щоб не плакала. :)
А вчора було навпаки, сам забив добре лоба, прибіг плаче. Я його втішаю, а мала збоку лупить його по руці (ну гладить так :grin: ) та примовляє: не пляць! не пляць! Потім геть цяцьку віддала, що вони за неї раніш не мирилися, аби не плакав!