Natalinda написав:Скажу вам про себе.
У світлі тих віянь про природні пологи, про те що кесарські діти не такі як природньо народжені і т.д. і т.п. я теж хотіла шоб було природньо, але я хвора. Хвора з дитинства. Нічого такого особливого, але ніхто не давав гарантії що пологи пройдуть успішно. 50/50. І ніхто з лікарів не хотів братися. Я звичайно могла приховати свій діагноз і йти на природні пологи. шо я тільки собі не думала і не передумувала, а в паталогії реально сходила з розуму і плакала що в дитини не буде дня народження, бо вона не народиться, а її витягнуть з матки і я нічого не відчую бо буду у відключці :stupid: Як думаєте більше я люблю свою дитину чи менше? Напевне як і кожна мама якнайбільше і якнайсильніше.
Трохи офтоп, бо то ми від теми відходимо, просто наболіле і давно сховане.
Наталіндочка, я от, наприклад, також кесарська дитина.
На життя абсолютно не жаліюсь.
Щось кажуть, що ті діти не зможуть пробивати собі дорогу в житті, що в підсвідомості вони знають, що їм все з неба має валитися, бо вони самі не трудились над своїм народженням....
Може й так. Таки чекаю. І валиться))))
Але як бачу, що не звалиться, то беру бика за рога і таки прокладаю.
День народження таке, коли Бог захоче, щоб людина з"явилась на світ.
А він подіє через лікарів, і таки назначить СПРАВЖНІЙ день народження.
Такий, як має бути)
Так що не переживай. :kiss girl: