Передвісники пологів

[Liljondr]

А в мене закінчувався 40тиждень. Роди стимулювали. Бо матка відкривалася, а міхур стояв ціленький. Мала родилася 4 кг. Так що добре що вже далі не чекала.

Схватки спершу не сильно й боліли. Біль була як при місячних. Спина теж не боліла. Потім за дві години до родів схватки поділилися на два типи. Одна сильно болюча, потім 5 хв перепочинку. Потім одна легко боліла, і через 2 хвилини знову сильна. Я під час сильної схватки кулаком по стіні била (чуть стіни не дряпала нігтями) так воно боляче було. Хоч я до болі з терплячих. А потім тих 5 хвилин - як в сон впадала. То мабуть такий захисний ефект організму був чи що. А коли починалася легенька схватка, я просипалася і знову думала. От, блін, зараз буде...
Дуже не хватало чоловіка щоб масажував боки і спину. Спершу робила собі сама масаж, а вже потім просто сил не мала. Добре, що ближче до родів біля мене сиділа моя лікарка і трохи мене розтирала.

[КлубНіка]

У мене перейми почались зразу з інтервалом у 3хв. Перше кому позвонила це був ,звичайно, чоловік (якого я якраз відправила завести моїй бабці лікарства в лікарню), і сказала йому щоб він бігом летів додому. Потім позвонила мамі.
Перейми мене застали дома, почались (точніше я їх відчула) десь в 11 ранку.
За той час поки приїхав чоловік я вже дозбирала те що треба було ще в пакети, написала брату в асьці, що вже їду рожати.
Добирались на таксі, такий хороший старший мужчина попався :) старався обїжати всі ямки, щоб машину зайвий раз не стрясало. В приймальному на БАМі ми були вже в 12.15. Допомагав мені на пологах чоловік. Дуже йому за це вдячна! І в 15.55 на світ зявився наш коханий синочок!

[мешканка]

А розкажіть но-ще побутові деталі своїх перейм:

Кому одразу дзвонили? І чи дзвонили взагалі, чи писали записки, як Ліза?)))
Де вони вас застали? Вдома? На вулиці? Вночі?
Хто був поруч? Хто помагав чи заважав? Чим?
Скільки часу ви з переймами провели вдома?
Як добиралися до пологового?

1. Не дзвонила нікому. Обидва рази чоловік був поряд.Хіба лікарці щоб спитати коли їхати.
2. Вдома перші-над ранком, а другі-пізно ввечері.
3. Поряд були і батьки і чоловік. Перший раз я нікому нічого не казала (крім чоловіка). Ще готувала оладі на сніданок, потім допомагала перекладати фільм (дивились на іспанькій мові). Вже аж коли перейми стали з інтервалом в 4 хв. вирішила їхати в пологовий-то тоді вже сказала. І добре. що не казала до того, а то всі відразу заметушились і почали коло мене бігати і заважати. Другий раз-цілу ніч скакала на м"ячі бо перейми були не регулярні, але заснути не могла. То вже всі дізнались, що мені щось є. Над ранком поїхала в пологовий.
4. Перший раз-десь з 5-ої ранку до 3-ої обіду. Треба було лишатись ще, а то в пологовому мучилась ще до 2-ої ночі.
Другий раз-десь з 11 ночі до 5-6 -ої ранку. Але народила швидше, в 11.
5. До пологового йшли пішки обидва рази. Жили недалеко, близько 10-и хвилин.

[pan_kotskyy]

наприкінці 41 тижня якось увечері спина поболювала, а ми якраз з друзями відбивну наминали в барі. Думаю, втомилась, тре лягти, приїхала додому, поспала першу частину того дійства, прокинулась в 4 ранку, коли зрозуміла що щось діється з певною регулярністю :) Пішла в душ, потім почала будити чоловіка, який ну ніяк не хтів ставати так рано, поки туди-сюди, 7 ранку. Вирішили що час дзвонити до лікарки, з якою домовлялися, що вона пологи прийме, а та лікарка і каже моєму чоловікові "Я ж вам казала, лягайте в лікарню на 38 тижні, народили б коли треба, а нині я на дачу їду". Я постаралась зразу то з голови викинути, чоловік мене підтримав морально тим, що сфотографував себе перед виїздом і взяв з собою фотоапарат :)
А були то першотравневі свята, у всіх вихідні, і на пологовому пише що три дні свят :) А я ще й не знаю куди йти, а на рецепшені нікогісінько, стоїмо чекаємо як дурні :) Аж йшла якась лікарка і направила куди тре, ще посміялася з нас, що приїхала родити, а не знає куди йти :) Поки туди-сюди, "не успела оглянться", як в 11 вже народила.
І тепер думаю, добре що не лягала в лікарню раніше (навіть відмову писала) і що не гнала звечора в лікарню, а вдома гарно поспала, бо потім ще 2 ночі спати не хтіла від того адреналіну :)

[ЗІрка]

ніжданно-нігаданно ввечері об 23 з копійками почали відходити води. штурхаю чоловіка під бік - кажу: або я впісялася конкретно або вже відійшли води... зразу - шухер! вся хата бігає, викликають швидку...
я стою в мокрій піжамі цокочу зубами і кажу "я ще не хочу родити, я спати хочу..." хтось на мене натєгає рейтузи
цілу ніч - нічого, тільки мокро...
зранку - капельниця...
трошки ниє, з перервами, як під час місячних
потім сильніше
ще одна клізма - очищення душі і тіла. піднімаюся від санітарки сходами, думаю зійду з розуму. не чекала що буде так боляче...
на родильний стіл і знову крапельниця - відкриття нема. кажу вколіть мені шось, хочете ріжте, але шоб то ся скінчило. мені кажут - нічо, всі родили і ти вродиш
таки правда
але всерівно
як вспомню, так вздрогну

[Marta]

А в мене пробка відійшла в середу ввечері, і я приготувалася чекати пологів. Нило, як на місячні.
Нормально не спала. Ліза крутилась в животі, як дзига...)
На другий день десь зранку почалися перейми, спочатку раз в дві години, потім раз в годину, потім в обід раз в півгодини.
Я дома була сама, трохи страшнувато, а дуже хотіла, щоб в мене були природні пологи, і розуміла, якщо зараз поїду в роддом-то стимульнуть.
То я зібрала дівчат, пішли на піцу, на капучіно, відірватися, як то кажуть, на все саме смачненьке, я періодично за столиком дихала, вони переживали за мене, та я чогось була впевнена і довольна.) Думала, в разі чого- викличу таксі. :tipok:
Пам"ятаю, чоловік подруги приїхав за нами і каже "О, ти побачиш, завтра вже будеш тримати свою лялю на руках!", я кажу :"Та дав би Бог!..." і як уявила, то мурашки побігли по тілу....
Ввечері прийшла сусідка, в 22.00 вечора в мене вже були перейми нормальні кожні 10 хв, я навіть чай нормально не могла пити, то коли вона пішла, я, пам"ятаю, сіла в крісло комп"ютерне, накрилась одіялом, пакети були давно готові, вимкнула світло, включила собі на сайті "Схваткосчиталку", і рахувала по ній перейми, крутячись в різні боки на кріслі під час них.. А між ними намагалась кимарити.
Так всю ніч.
В 6 ранку розбудила чоловіка і тата, бо перейми були вже з інтервалом менше 5 хв, а тривалістю 1,5 хв, на сайті писало "Срочно в роддом!!!!" :D подзвонила до лікарки, випила ще чаю, чоловік масажував спину....Тоді в мене був такий класний настрій!)) Сьогодні я нарешті побачу донечку!!! :aaaaa:
Приїхали в роддом, всі процедури, огляд- відкриття 5 пальців. Лікарка :"Ну ти красуня! Та ти зараз швиденько родиш!" Посмішка до вух.)
А родила я аж в 14.10....Це була п"ятниця. Тобто перейми, можна сказати, були 2 дні.
Але це кайф, коли ВСЕ!...Я це зробила!))

[Marta]

А де така схваткощіталка є?

Я по цій рахувала

Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!

[happymami]

Перший раз на тому терміні, коли казали шо якраз завтра родити, отравилася. Всю ніч не спала. Наступного дня весь день на печенійкартоплі і кефірі просиділа. Ввечері в суботу побалакала з мамою по телефону, але вже чула шо шось живіт поболює, но рішила не казати наперед, шоб спали добре. Поклала трубку і зрозуміла, шо починається. Я перед тим лежала в паталогії і запам'ятала, як одна медсестра перед нічними змінами казала "Дівчата, якшо вночі когось прихватить, то мене будіть аж коли перейми будуть йти кожні 4 хв". Ото і я чоловіка заставила з годинником засікати хвилини мід болями. 10, 9, 8, 7, 6, 5, 6, 7, 8, 9, 10. Отак з 21.00 до 5.00 ми й спали, як курки на сідалі в інтервалах в ті щасливі спокійні хвилини. А під час перейм я конала і мала теж крутилася невиносімо. В 5.00 я пішла в туалет і по ногах стекло. Я рушник між ноги, чоловіка на телефон. Викликали швидку, батьків чоловіка, каже шофер - в який пологовий? Кажу- на БАМ ( ато їзди було десь хв 20). Приїхали. А там ремонт роддому. Не приймають. Щей неділя, щей ранок. Я кажу - я ваша, паталогівська в мене сідничне, мені обіцяли шо мене приймуть в любому випадку. Сказали - ні і всьо. Шофер свариться "Я її не довезу", всі діла. Ввімкнув мигалки, сирену. Люди до церкви ідуть, всі зглядаються на швидку, з маршруток заглядають. А я їду і ржу. Бо з сиренами ше мене ніколи не возили. Правда, ржала в проміжках між переймами. Общім, поки прийняли, поки глянули - зразу на стіл і родити. Стрімкі пологи, 7 чоловік кругом мене, і в 11 ранку я вже була з доцьою.


Другий раз було вопше прикольно. Встала, хожу по хаті. Ногу одну клинить. В бедрі так ніби судома з'являється кожні 15 хвилин. Кажу мамі - то мабуть перейми. Дзвоню лікарці, в якої стояла на обліку. Каже - може бути. Їдь хай глянуть. А я їхати не хочу раньше часу. Але трохи страшно, бо кажуть, що другі пологи швидше. А куда вже швидше, якшо в мене перші такі стрімкі були. То я почала поволі збиратися і своїх підганяти. Вдома була доця і мама. Встали, вдягнулися, пішли на маршрутку. Приїхали в приймальню. Лікарку чергову викликали. Глянула - каже рожаєш, дорогая. оформили мене. Поставили в родзалі. Сказали не сідати так, як я сиділа (підігнувши одну ногу під попу). Я собі спокійно перечікувала ті перейми, поки не почали колоти, заглядати, тоді пішло сильніше. Потім лікарка глянула - погано відкривається. давай вручну відкривати. Я чуть бильце від ліжка не відірвала від болі. Ну тоді вже пішли нормальні перейми і роди. Приїхала в 15.00. Родила в 23.00

[Любов]

Розкажу і за наші перейми. Пробка відійшла ще за тиждень, тому з дня на день очікували того чуда.Зранку 5.00 пробудилася від того, що почала нити спина, потім такий толчок внизу і відійшли води, то було ціле озеро :hhh: , добре, що вчасно встала з ліжка. Після цього ми з чоловіком тихенько, щоб не будити батьків, пішли на кухню, я прийняла теплу ванну, чоловік ще зварив пельмені, поїли, почали рахувати інтервали між переймами, то було вже 7.30. Сиділи собі такі спокійні і щасливі в очікуванні малятка, тільки мама переживала і підганяла вже їхати в роддом. Подзвонили лікарці, вона сказала вже приїзджати, бо інтервал скоротився до 7 хв. Доїхали машиною за 15 хв. Чоловік допомагав переживати перейми, масажував, підтримував морально, рахував час між переймами. Народила без стимулювання в 14.00.

[Ira]

Мені срок ставили на 8 березня, але я дуже просила донечку, щоб народилась або раніше, або пізніше. За тиждень до пологів я захворіла на грип і посилено лікувалась, адже могла народити з дня на день. І от 9 березня мені трохи нив живіт, а о 22:45 відійшли води і через 15 хв після того я відчула схватки. Подзвонила лікарці, вона сказала поспати, якщо зможу і їхати в пологовий, коли інтервал між переймами буде 5 хв. З того часу ми засікали інтервал, і коли було 5 хв, поїхали в пологовий.
В 4 ночі ми вже були там. Потім інтервал в мене збільшився, став не регулярний, шийка матки повільно відкривалась, і мені вкололи лкситоцин. Отоді схватки стали взагалі нестерпні, я сиділа на м"ячі або стояла, бо лежати не могла, чоловік робив масаж. Потім в мене в руці поламалась голка від капельниці, руку роздуло в два рази, а інтервал між перймами знов почав збільшуватись. Поставили нову крапельницю. Казала мені лікарка, яка до мене заходила, що до 12 народжу... А народила я в 15:25.