Бити чи ні?

[гра з вогнем]

у нас теж був такий період. мине. особисто мені здається, що таким чином дитина випробовує межі дозволеного.

[TanenRom]

ось зараз перечитую книгу Масару Ибука - После трех уже поздно, і ось що цікаве я там прочитала:

Шлепать ребенка можно только пока он еще мал
"Глупый король в окружении слепо преданных министров"
Так кто-то описал новорожденного и его родителей, подчиняющихся каждому его желанию.
Как бы ни был король глуп, пока он еще совсем маленький и почти весь день спит, родителям с ним не так трудно. Однако к 2-3 годам он может стать таким эгоистичным, что будет почти неуправляем. И тогда родители начинают приструнивать свое чадо. Они ругают и наказывают малыша, когда он делает что-то "неправильное", превращаясь вдруг из обожателей в строгих нянек, хотя на данной стадии развития ребенка это уже не дает видимых результатов.
Родители, возможно сами не сознавая этого, испортили его, ведя себя как "слепо преданные министры" в течение первого года жизни ребенка. Примерно в 2-3 года у ребенка развивается чувство собственного достоинства, его "Я", и тогда он готов его отстаивать. Он больше не слушается родителей, и чем больше его ругают и наказывают, тем более непослушным и капризным он становится и тем сильнее раздражаются его родители. Чтобы избежать развития этого порочного круга, есть только один выход - воспитывать и приучать ребенка к дисциплине, пока ему еще нет года, до того как в нем проявится его "Я".
Приведем простой пример. Ребенок должен есть строго по расписанию, тогда он не будет переедать и быстро избавится от привычки мочиться в постель. И вам не надо будет затрачивать лишних усилий, чтобы бороться с этой привычкой.
Если же не обращать на это внимания, исповедовать принципы "свободного" воспитания, то это может обернуться катастрофой для ребенка.
В возрасте до одного года малыша не оскорбляют физические наказания. И, наоборот, 2-З-летний ребенок остро реагирует, если его отшлепать. Поэтому, если сначала баловать ребенка, а потом вдруг стать строгим, это только подогреет в нем чувство протеста. И результат будет обратный, по сравнению с тем, которого ожидают родители.
Итак, шлепать ребенка можно только пока он еще слишком мал и не может воспринять это как оскорбление.

[mala-karta]

дивно тільки, що кругом говорять про годування за вимогою малих дітей....

здається мені, що це очередний Спок ;)

[Vika]

поясніть мені будьласка за що можна шльопати дитину яка не досягла ще року ?

[mala-karta]

ну як за шо?

не хоче спати - шльопнути.
не хоче пюрешки з кабачків - шльопнути.
лізе до праски - шльопнути.


Чесно, я не знаю, за що шльопати дитину до року?
(та і є в мене досвід виховання дитини до 2, теж нема за що шльопати)

[гра з вогнем]

не хоче спати - шльопнути

проореться - краще спатиме! :zybu:

і воопше, більше поплаче - меньше попісяє :zybu:

[mala-karta]

і справді, вся лишня вода вийде через сльози.

А якщо серйозно.
Ну, мені здається, що до року в нас не було якихось великих заборон (ну, хіба що не вивертати бабусині шухляди - але все одно він до них ліз і ліз).
Зараз малому два.
Ну, не скажу, що він якийсь балуваний, чи неслухняний.
Не вивертає бабусині шухляди, не вимагає свого криком (це ми сьогодні в родичів було і мене то вразило), не відчуває СТРАШНОЇ потреби бути на руках (це мене теж вразило - краще дитину до року з рук не спускати, легше буде), і ще я думала, що в мене малий трохи забіяка - нічого подібного, на фоні інших він янголятко.

І я практично завжди можу з ним домовитися.
Без биття по дупі.
Без нічних калюж також (вже от півроку практично кожна ніч суха, ГВ вночі і досі є).

Дитині потрібна увага - це чудесний спосіб виховання. І власний приклад, звичайно ;-)

[Vika]

Мала карта але то вже вм?єш сказати . отом с? насм?яла . :zybu: :zybu: слухай а давай ти книгу по вихованню напишеш . я буду твоя фанатка :tipok: :beauty:? буду посилатися на твою книгу в раз? чого

[Olenka]

Цікаво, але у нас на днях стався випадок, коли шльопання по дупі не допомогло. Це була досить критична ситуація в Подолянах. В нас не відкривалась шухлядка, і поки ми чекали старшого зміни, малому прямо вже захотілось достати машинку, яку ми купили, та ще й від"єднати від підставки, а викрутки для цього у нас не було :zybu: Ну, із хлопцем істерика і случилась :zybu: Я пробувала різні методи, думаю, дай ще по попі шльопну. І що ви думаєте? Ноль на масу. Як кричав, так і дальше. Добре, що за той час вже відкрили нам шухляду, і я отримала можливість одягати всіх. Так і одягала-ослінговувала-пакувала речі із хлопцем в істериці. Не знаю, що там думали оточуючі, але це було ще то випробування для моїх нервів. :ugeek: Заспокоївся, коли просто вийшли, нарешті з того закутка біля скриньок. Я його, звичайно, посварила, що він був нечемним хлопцем. :evil: А потім і заснув скоро.
Так що, ось тобі і шльопання... Може я була не остаточно впевнена, що це допоможе? Не дуже переконливо шльопала по дупі? :zybu:

[mala-karta]

то й не треба було бити.

Я не знаю, але знаючі мами казали, що коли істерика справжня, то помагає якраз те, щоби забрати кудись інакше, чи на шось увагу переключити. Якщо капець-капець істерика (і дитину не годен взяти) - то просто перечекати.