А ми привчаємо до... - неа, не привчаєте :)

mala-karta » 23 липня 2010, 14:53

та й, з іншої сторони, досить ще нормально сприймаю, коли мама (чи тато) біжить додому з кричащою коляскою.
А то минулого року спостерігала, що дитина кричить страшно, в мене дійсно вже аж волосся дибки ставало (дитина досить велика, місяців 6-8), а мама так собі прогулянковим кроком, неспіша...
І ше тоже буває - дитина верещить, а її там "заколисують" - так, що те дитя мало не вилітає з коляски :o

Галина » 14 серпня 2010, 18:33

В мене сусідка так малу в калясці колисала в парку по сходах підкидала нею, бо вона кричить, спати хоче,а інакше не засинає (малій тоді було 3 місяці), так привчала спати в калясці. Я думала, що вона її розтрясе. Тепер малій 2,5 і дуже нервова, збуджена дитина...
А в подружки моєї такі історії мало не щодня, малому скоро два, хоче спати, йдуть додому з прогулянки на руках не хоче, в візок не сяде і йти ногами не буде, сяде і верещить диким голосом, то мусить в візку так везти, а ще збоку мала йде на 1 і 2 місці старша від малого, так що буває всяке.

mala-karta » 12 лютого 2011, 02:28

думки на ніч прийшли.

А я рада, що ми не привчали до всяких дурниць - типу колясок чи відівчання від рук.

Носила в слінгу. Прекрасний час був - дитина коло серця, можна нюхати-цьомати :kiss girl:
Як добре, що не реагувала на всі ці "та привчай до коляски - бо ж ти мучишся" (тільки ніхто так і не зміг пояснити чого мучуся), "та він в тебе весь час схоче коло цицьки спати"...

Нічо. Виріс, став тяжкий - прекрасно їздить в колясці, і спить он зараз, теж не коло цицьки.
І ходить сам.

Я дуже рада, що не тратила сил і нервів на ці непотрібні "привчання" - я ж більше ніколи вже не зможу так Ромку поносити, як носила маленького. І материнство щасливо почалось :heart:

І виросте скоро, гавкне шось і хлопне дверима - так що краще поки малий потішуся ним :gore:

Коротше, дівки, не займатесь дурницями - тіштеся своїми дітками :)