mari » 10 січня 2011, 09:45
Молодці, мамусі, годуйте скільки можете. Мені трохи не вистарчило до року саме за відсутністю підтримки. Я все ще вчилась на інтернатурі, бігала туди-сюди і втомилась страшно, мала почала відмовлятись і відмовилась. Синдром провини, який виникає пізніше- не передати вам словами. А треба було лише трохи відпочинку і більшої віри в себе.Але то було вже давненько, тоді з грудним ніхто не парився і не переживав, крім мене. Це стало причиною детального вивчення грудного, причиною збентежень мною наших лікарів, організацій коференцій, написання книги. І подумайте, в Києві і в наших завідуючих уже в 2000 році були документи про правильну тактику щодо грудного, підтримку, довготривале годування, збереження і відновлення лактації. ЇЇ ніде не подавали. Для багатьох і зараз ця інфо не цікава.
Але на те, щоб жінки почули треба було багато часу- насильно заставляти читати, переконувати, розповідати, наводити факти, водити за собою довгогодуючих(більше 2-х років). От потім і Даша підключилась з ще більш новою інформацією, а чим більше людей- тим краще. В нас тільки по грудному у школі є 3 лекції.(моя- про віру в своє молоко і себе , акушер-гінеколога- про те що таке грудне і яка його користь , і Даші- про прикорми і проблеми. Навіть деякі жінки- просили груди показати довгогодуючих мам- щоб знати що з їхніми теж буде все ОК. Тепер Тернопіль в надійних наших руках. І крім бажанння і знань, саме головне- підтримка, бо в складних ситуаціях- віри в себе починає не вистарчати.
Як нам потім мами кажуть- ми згадали як ви нам кожного тижня розповідали про грудне годування і повірили в себе знову.
Повірте і ви в себе. Ви- це можете. Я це точно знаю!
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.