LeeLoo написав:Ja ot 4esno ne rozymijy???Jakwo dutuny butu-vona bude sebe kraw4e povodutu-4u jak???Tak interesno :)
Особисто в моїй ситуації діти знають, що, якщо мама говорить строго і чітко-треба слухати, якщо не послухати-буде покарання (в більшості випадків це відправлення в кут), але й знають, що якщо буде істерика, брак поваги, егоїстичний крик чи кардинальний непослух і вибухом негативу-будуть биті. (пляцка по дупі). Часто попереджаю, що, як не послухають-дістануть. (але вони вже обидві великі і роблять все свідомо.) Тішусь з того, що биття-вже дуже рідкісний метод, який все рідше і рідше доводиться застосовувати. ( це в той час, коли інших дітей в такому віці, а то й старшими, тільки починають бити.) Вважаю, що "биття" для думаючої дитини-це вже дуже важке покарання, а для дитини, вихованої з любов"ю, биття-тяжка кара.
Зате, пишаюсь тим вихованням, яке даю власним дітям і в 1000 разів переконана, що робимо все правильно. Не зважаючи на важкий характер моїх дітей з ними спокійно можна ходити в гості, вони не влаштовують привселюдних істерик, не вилазять мені на голову, не вимагають 100% уваги і не ускладнюють мені життя, як спостерігаю це в інших сім"ях. Дуже гарно порівнюю тактику поведінки моїх дітей в мене вдома і вдома в бабусі і дідуся, де позволяється все і НІКОЛИ не карається. Правда, бачу й те, що багато залежить від самого характеру дитини. Тому тут все залежить від ситуації і від самої дитини та її темпераменту.