Глобальні оголошення!



КАЗКИ і повчальні історії для дорослих-відкрито для записів

Re: КАЗКИ і повчальні історії для дорослих-відкрито для зап

Повідомлення Natalinda » 28 грудня 2010, 00:41

А я знаю, це Бруно Ферерро
Якраз вчора наніч теж цю історію читала :heart:
"люди ніколи й нікому не встигають ані подякувати за добро, ані відплатити за свої образи. Нікому. Навіть собі. І майже ніколи не є напваки"
М.Матіос
Natalinda Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 10980
З нами з: 26 листопада 2009, 17:16
Звідки: Звідси)))
Нагороди: 6
Серце форуму (1) Мамуся-творець (1) випускниця школи материнства (1) за тривале грудне вигодовуванн (1) слінгомама (1)
Дякував (ла): 14728 раз.
Подякували: 7324 раз.
Діти: Хлопчик Юрчик

Re: КАЗКИ і повчальні історії для дорослих-відкрито для зап

Повідомлення mari » 28 грудня 2010, 00:44

Нехай він буде щасливий


Вона не любила Новий Рік. Просто не любила. Втім, як і інші свята. Але все-таки, Новий Рік був особливим святом: у цю ніч можна було загадати бажання, які обов'язково збудуться.

Звичайно, Вона загадувала бажання і на падаючі зірки, і на трамвайні і навіть автобусні квитки, але все це були звичайні, не основні бажання, від невиконання яких, в принципі, нічого не змінювалося.

А ось раз на рік, під час бою курантів, разом з повсякденними побажаннями для своїх рідних, Вона могла загадати своє саме-саме заповітне бажання. І в цьому році воно у неї було ...

«Будь ласка, нехай Він буде щасливий, будь ласка, нехай буде щасливий, будь ласка ...», - як заклинання повторювала Вона, боячись, що куранти вже замовкнуть, а її бажання так і не дійде до Діда Мороза.

Пролунали перші звуки гімну, і Вона радісно зітхнула - встигла, все, тепер цілий рік у Нього точно має бути все чудово. «Як би я хотіла зробити його щасливим ... Але навіть якщо не зі мною ... Головне, щоб Він був щасливий ...», - думала Вона.

У резиденції Діда Мороза вирувало звичайна для новорічних днів робота. Цілий штат співробітників займався виконанням бажань, які зліталися сюди з усіх сторін Земної кулі. Одні відповідали за дитячі бажання, інші - за матеріальні, за духовні і спеціальний відділ займався бажаннями про Любов. Перш ніж бажання потрапляло до потрібного відділу, воно проходило сортування, де ретельно перевірялося на щирість, на необхідність виконання, на його наслідки. Наприклад, бажання на кшталт «Хочу, щоб у мене був самий крутий в класі телефон» переадресовувалися у відділ, що відповідає за людські відносини. Тому що скоріше всього, самий крутий телефон потрібен для того, щоб мати авторитет у однокласників. Але для цього не потрібен телефон ... І бажання все одно виконувалося, тільки в дещо іншому вигляді.

«Будь ласка, нехай Він буде щасливий, будь ласка, нехай буде щасливий, будь ласка ...», - прочитавши чергове бажання, Помічник Діда Мороза, який відповідає за сортування, відкрив товстий журнал реєстрації і знайшов потрібну запис:« Нехай Вона буде щаслива. Навіть якщо це щастя буде не зі мною, то нехай вона просто буде щаслива ...».

Досить посміхнувшись, Помічник Діда Мороза набрав потрібний номер: «Це відділ« Любов »? Записуйте ... »
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: КАЗКИ і повчальні історії для дорослих-відкрито для зап

Повідомлення Melisa » 28 грудня 2010, 09:24

Марі, я розчулилась. Плачу.
Дякую за такий приємний початок дня. :heart:
Melisa Офлайн


Я тут живу
 
Повідомлень: 1978
З нами з: 14 листопада 2009, 20:44
Звідки: Тернопіль
Дякував (ла): 1656 раз.
Подякували: 2019 раз.

Re: КАЗКИ і повчальні історії для дорослих-відкрито для зап

Повідомлення Natalinda » 29 грудня 2010, 17:00

Знову ж Бруно Ферреро. Збірочка "Троянда також важлива"

Зображення
"люди ніколи й нікому не встигають ані подякувати за добро, ані відплатити за свої образи. Нікому. Навіть собі. І майже ніколи не є напваки"
М.Матіос
Natalinda Офлайн

Аватар користувача
Я тут живу
 
Повідомлень: 10980
З нами з: 26 листопада 2009, 17:16
Звідки: Звідси)))
Нагороди: 6
Серце форуму (1) Мамуся-творець (1) випускниця школи материнства (1) за тривале грудне вигодовуванн (1) слінгомама (1)
Дякував (ла): 14728 раз.
Подякували: 7324 раз.
Діти: Хлопчик Юрчик

Re: КАЗКИ і повчальні історії для дорослих-відкрито для зап

Повідомлення mala-karta » 29 грудня 2010, 17:29

:gore:
Зображення
Зображення
mala-karta Офлайн


Я тут живу
 
Повідомлень: 4617
З нами з: 15 листопада 2009, 11:50
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 3
Мамуся-творець (1) за тривале грудне вигодовуванн (1) слінгомама (1)
Дякував (ла): 3590 раз.
Подякували: 3167 раз.
Діти: Хлопчик Ромчик
Хлопчик Андрійко

Re: КАЗКИ і повчальні історії для дорослих-відкрито для зап

Повідомлення mari » 30 грудня 2010, 19:32

Душа, слова...Чому чогось не вистачає? Чого? Сміливості, молитви, покори чи може тиші? Життя, як погляд у даль – ми щось бачимо, але не можна все описати. Життя, як глибоке море, яке так часто затягує своєю красою, але не варто шукати скарби на глибині, вони є поруч...

«Через терні до зірок», через сльози до усмішки, через покору до спасіння. Пройде ще один день, прийдуть нові думки, зникнуть спокуси, але це не має нас заспокоювати, бо постійно потрібно боротися за свою душу, Господь чекає на щиру молитву, на піст, на милостиню, на щире слово.

Й не варто шукати хиби в інших, бо цим ми наближаємося до дна і можемо самі швидко впасти. Потрібно розвивати любов, любов Божу, дарувати Ісусу хвилини нашої молитви і вдень, і вночі, і думками, і справами. Люди поруч – вони чекають на щастя, хоч часто не те розуміють під справжнім щастям.

Душа чекає, душа болить, коли падаєш і цвіте, коли піднімаєшся в молитві до Господа. Боже, дай сили знайти в собі іскорку з якої загориться Полум'я Любові, Любові Божої. Слова через втрату, знайти в тиші слова, слова душі у подиху до Бога. Розум наш так мало сприймає, ми часто не там шукаємо вихід наших проблем... Що далі? За тим є вихід, варто очистити душу і щоб з легкістю більше відчувати душу, ніж тіло.

Так важко перебороти себе, покинути сон і вибрати молитву, покинути їжу й вибрати чування, покинути слова і вибрати тишу, тишу у Бозі. Падіння через втрату спокою. Але чому? Чого ж не вистачає? А щастя було так поруч... Та, незважаючи на все, життя триває, Господь Милосердний. Через сльози і сповідь прийде очищення. А люди поруч такі різні: чужі і близькі, сумні і веселі, тихі і говіркі... так багато слів, так багато емоцій, та в одну секунду я падаю. Чому? Де причина? Середовище, спокуса, неспокій чи просто втрата часу? Потрібно жити не мріями, а молитвою. Святий отець Піо казав: «Спасати людські душі можна тільки невпинно молячись», таким чином варто й свою душу спасати. Життя триває, не зважаючи на погоду, чи то надворі, чи то в душі. Але потрібно щоб кожен день був для нас очікуванням на Царство Боже в спокої, любові в Божій Благодаті.

Станіслав Б'ялковський

Джерело: Тернопільська Вища Духовна Семінарія ім. Патріарха Й.Сліпого
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: КАЗКИ і повчальні історії для дорослих-відкрито для зап

Повідомлення mari » 03 січня 2011, 13:40

Коли починається Різдво?

Коли слабкий пробачає сильному його слабкості. Коли сильний цінує сили слабкого.

Коли багатство ділиться з бідністю.

Коли шум схилиться над тишею допоки не зрозуміє те, що вона хоче сказати. Коли тиша починає звучати, а звук втишується.

Коли змістовне втрачає зміст, а на перший погляд неважливе стає найважливішим і найбільшим.

Коли посеред темряви малесеньке світло обіцяє захист і світле життя...

і ти не зволікаєш,

не можеш зволікати,

ти йдеш, наближаєшся до Нього,

такий, який ти є,

і тоді...

так, тоді починається Різдво.


(с) Автор невідомий
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: КАЗКИ і повчальні історії для дорослих-відкрито для зап

Повідомлення mari » 04 січня 2011, 23:32

Це вимагає мужності


Її звуть Ніккі. Вона живе трохи далі мене по дорозі. Багато років ця юна леді надихала мене. Її історія торкнула моє серце, і у важку хвилину я згадую про її мужність.

Це почалося з повідомлення лікаря, коли Ніккі ходила до сьомого класу. Все, чого боялася ця сім'я, виявилося правдою. Діагноз такий: лейкемія. Наступні кілька місяців дитина регулярно приїздила в лікарню. Їй зробили сотні, тисячі аналізів. Потім настала черга хіміотерапії. Це був шанс врятувати їй життя, але при цьому вона втратила волосся. А втрата волосся у сьомому класі - це жахлива річ. Волосся не відросло. Сім'я початку тривожитися.

Влітку перед восьмим класом дівчинці купили перуку. У ньому було незручно, свербіла голова, але Ніккі носила його. Вона завжди була улюбленицею однокласників, ще вона була капітаном групи підтримки, навколо неї завжди юрмилися інші діти, але все стало мінятися. Дівчинка виглядала по-іншому, а ви знаєте, які діти. Та й ми, дорослі, теж. Іноді, бажаючи повеселитися, ми робимо вчинки, які заподіюють величезну біль іншим. У перші два тижні навчання перуку з її голови зривала разів п'ять. Ніккі зупинялася, піднімала перуку, одягала його, тремтячи від страху і незручності, витирала сльози і йшла в клас, дивуючись, чому ніхто за неї не заступається.

Після закінчення цих двох болісних тижнів вона сказала батькам, що більше цього не витримає. Ті запропонували їй залишатися вдома. Ви ж розумієте, якщо ваша донька-восьмикласниця вмирає, вам все одно, перейде вона в дев'ятий клас чи ні. Найголовніше, щоб вона була щаслива і ніщо її не турбувало. Ніккі сказала мені, що втрата волосся - дрібниці.

- З цим я можу впоратися, - сказала вона. Вона навіть сказала, що і втрата життя не надто її хвилює. - Я можу впоратися і з цим, - сказала вона. - Але чи знаєте ви, що таке - втратити друзів? Ідеш по коридору, а вони розступаються перед тобою, як Червоне море, тому що це ти йдеш, або входиш в їдальню купити піцу, а вони йдуть, залишаючи недоїдені шматки. Вони кажуть, що не голодні, але ти ж знаєш: вони йдуть, тому що там сидиш ти. Ви знаєте, що відчуваєш, коли ніхто не хоче сидіти поруч з тобою в класі, а в роздягальні, в шафках ліворуч і праворуч від твого, ніхто не хоче залишати свої речі? Вони готові покласти їх до когось іншого, лише б не стояти поруч з дівчинкою в перуці, яка хворіє якоюсь дивною хворобою. А вона ж навіть не заразна. Невже вони не розуміють, що більше всього на світі я потребую своїх друзів? Так-так, втрата життя - ніщо, тому що, вірячи в Бога, ти знаєш, де проведеш вічність. Втрата волосся теж нічого не означає, але втрата друзів приводить у відчай.

Вона збиралася залишатися вдома, але в ті вихідні дещо сталося. Вона почула про двох хлопчиків, один вчився в шостому класі, інший - у сьомому. Семикласник жив в Арканзасі; під сорочкою він приносив у школу Біблію, хоча подібні речі не були популярні в однокласників. До нього якось підійшли троє хлопчиків, вихопили Біблію і сказали: «Ти, ніженка. Релігія - це для матусиних синків. Моляться тільки шмаркачі. Не смій знову приносити Біблію в школу ». І нібито цей хлопчик подав Біблію самому здоровому з цих трьох хлопчиків і сказав: «От, давай подивимося, чи вистачить у тебе мужності цілий день проходити з нею в школі». Кажуть, що ті три хлопчика стали його друзями.

Інша історія, яка надихнула Ніккі, трапилася з шестикласником зі штату Огайо на ім'я Джиммі Мас-Тердіно. Він заздрив штату Каліфорнія, тому що у Каліфорнії був девіз «Еврика!» («Я знайшов!"), А у Огайо не було. Він запропонував п'ять доленосних слів. І одноосібно зібрав потрібну кількість підписів і звернувся до законодавчих зборів штату. Сьогодні, завдяки шестикласнику, офіційний девіз штату звучить так: «З Божою допомогою все можливо».

Ніккі, яка набула мужність і натхнення, наділа в понеділок вранці перуку. Вона одяглася як можна гарніше і модніше і сказала батькам:

- Сьогодні я піду до школи. Мені потрібно дещо зробити. Мені потрібно дещо дізнатися.

Вони не зрозуміли, про що говорить дівчинка, і стривожилися, побоюючись найгіршого, але повезли її до школи. Всі останні дні Ніккі обіймала і цілувала батьків у машині, перед тим як вийти з неї, хоча подібні ніжності і викликали насмішки інших дітей. У цей день все було по-іншому. Вона обійняла і поцілувала батьків, але перш ніж вийти з машини, сказала:

- Знаєте, що я збираюся сьогодні зробити? Сьогодні я збираюся дізнатися, хто мої справжні друзі. - І з цими словами вона зняла перуку і поклала на сидінні. - Нехай вони цінують мене такою, яка я є, - сказала дівчинка. - Чи не цінують зовсім. У мене мало часу. Сьогодні я повинна з'ясувати, хто вони. - Зробивши два кроки, вона обернулася і попросила:

- Моліться за мене, І батьки відповіли:

- Ми молимося. - І батько додав: - Молодець, дівчинка!

У той день сталося чудо. Вона пройшла по шкільному подвір'ю, увійшла до школи, і ніхто не образив, не посміявся над дівчинкою, що володіла такою мужністю.

Ніккі навчила тисячі людей, що бути самим собою, використовувати таланти, дані тобі Богом, стояти за правду навіть тоді, коли всі навколо в ній не впевнені, не відступати перед болем, страхом і покаранням - це єдиний спосіб жити.

Ніккі закінчила середню школу. Кілька років тому вона щасливо вийшла заміж, про що ніхто раніше і мріяти не міг, і народила дівчинку, яку назвали Емілі. Кожен раз, коли я стикаюся з чимось, що здається мені неможливим, я згадую Ніккі і знаходжу силу.

Автор: Білл Сандерс
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Re: КАЗКИ і повчальні історії для дорослих-відкрито для зап

Повідомлення Руженка » 05 січня 2011, 01:20

Дякую, Марі!!! Дякую!!! Мені останнім часом здається, що я не розумію сама себе, керуюсь емоціями і роблю не правильні висновки, у всьому і у всіх бачу підступність(все через негаразди з чоловіком). Почала читати Д. Карнеги, прочитала твою статтю(або те що ти виклала) і КАЖУ ТОБІ С П А С И Б І !
Руженка Офлайн


 

Re: КАЗКИ і повчальні історії для дорослих-відкрито для зап

Повідомлення mari » 20 січня 2011, 12:58

Різдвяна історія



Один чоловік на ім'я М?гу вважав, що у святкуванні Різдва немає ніякого сенсу. На його думку, вечір 24 грудня - найсумніший у році, тому що люди в цей день думають про те, як вони самотні, або про своїх улюблених, які померли в цьому році.

М?гу був хорошою людиною. У нього була сім'я, він намагався допомагати ближнім і чесно вів свої справи. І тим не менше він не міг визнати, що люди можуть бути так наївні в своїй вірі в те, що якийсь там Бог спустився на Землю тільки тому, щоб утішити рід людський. Будучи людиною принципу, він не боявся говорити всім, що Різдво - свято скоріше сумне, аніж веселе, ще й засноване на неправдоподібній історії про те, як Бог нібито перетворився на людину.

Напередодні святкування Різдва Христового його дружина і діти як зазвичай збиралися до церкви. А М?гу, як зазвичай, вирішив з ними не йти, сказавши так:
- З мого боку було б лицемірством піти з вами. Я залишуся і буду чекати вас вдома.

Коли дружина і діти пішли, М?гу розпалив камін, сів у своє улюблене крісло і почав читати свіжі газети. Однак дуже скоро його відволік якийсь шум, що пролунав біля його вікна. Потім шум повторився, знову і знову.
Вирішивши, що хтось грає в сніжки, М?гу одягнув пальто і вийшов з дому з наміром відлякати порушника спокою.
Однак, коли він відкрив двері, він побачив зграйку горобців, які через негоду безпорадно тріпотіли в снігу. Помітивши теплий будинок, вони спробували залетіти всередину, але натрапили на скло і покалічили крила.

Тепер вони знову зможуть літати, тільки якщо їх хто-небудь вилікує.

«Я не можу залишити цих створінь тут, на вулиці», - подумав М?гу. «Але як їм допомогти?»

М?гу підійшов до свого гаражу, відкрив його і ввімкнув світло. Проте птахи не рушили з місця.

«Вони бояться», - вирішив М?гу.

Він повернувся до будинку, взяв трохи хлібних крихт і розсипав їх на стежці, яка веде до теплого гаража. Але й ця хитрість не допомогла.

Тоді М?гу витягнув руки і, намагаючись заспокоїти горобців ласкавими словами, легенько підштовхнув одного і другого. Однак пташки тільки рознервувалися ще більше і стали битися і кидатися з боку в бік по снігу, розтрачуючи даремно ті деякі сили, що у них ще залишалися.

М?гу не знав, що ще придумати.
- Ви, мабуть, думаєте, що я - жахливе істота, - сказав він голосно. - Невже ви не розумієте, що можете мені довіритися?

У розпачі він прокричав:
- Якщо б я тільки міг на кілька секунд перетворитися на птаха, ви б переконалися, що я дійсно хочу допомогти вам!

У цей момент задзвонив церковний дзвін, сповіщаючи настання опівночі. Одна з птахів перетворився на ангела, і той запитав М?гу:
- Тепер ти розумієш, навіщо Господу знадобилося перетворюватися на людину?

Стоячи на колінах в снігу, з очима, повними сліз, М?гу відповів:
- Пробач мене, ангел. Тепер я розумію, чому ми можемо довіряти тільки тим, хто схожий на нас і хто переживає те ж, що довелося пережити нам.

Автор: Пауло Коельо
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
mari Офлайн

Аватар користувача
Психотерапевт
 
Повідомлень: 6650
З нами з: 13 листопада 2009, 16:55
Звідки: Тернопіль
Нагороди: 2
Мамуся-творець (1) жіночі посиденьки (1)
Дякував (ла): 3738 раз.
Подякували: 6894 раз.
Діти: 18 річна донька-студентка Анна Марія

Поперед.Далі

Повернутись до Психотерапевт, психолог



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 0 гостей

cron