Знову снило шось без звязку, розпорошене..уривки..
Я когось вбила (Боже, Боже, хто ж то мені так насолив?), але як вбивала не показали, лиш куски тіла заморожені з пакета витягувала (жесть, бррр) і знала, шо то я. Потім виявилося, що то не я, а моя доросла дитина (не Ждан, а...????). Нас знайшли і приговорили до смерті. Ми ховалися в якійсь хаті, нас там знайшов кат( я знала, що то мафія) з двома великими шприцами, я так плакала й питала чи нам не буде боляче помирати.... :ugeek: :ugeek: :ugeek: Він мені таки засандалив той шприц в руку...
але ніц не боліло. Навіть навпаки - я не вмерла, а прокинулася....
Сон був не дуже емоційний, я прокинулася не налякана, а тому спокійно далі заснула. Хочу сказати, що я більше боюся емоційних снів, коли прокидаєшся, а вся ще в тому сні....Такі сни мають тенденцію збуватися...
Далі снилося, що я і ще хтось кудись їдемо машиною, потім за нами знову женуться, потім ми дремося в гору, на самому обриві заховалися і бачимо, як величезні страшні ведмеді женуть купу людей, курей і всяку живність в одну сторону. А зверху по небі пливе таке страшне чудо. Воно нас побачило і поповзло на нас. Але я сміливо глянула йому у вічі і воно лопнуло. І тоді ми зрозуміли, що то просто марево.
А потім ми клонували мого брата... :extesi:
, ті клони нас обороняли, а потім почали вимагати свободи. А я не хотіла їх відпускати...Потім ше якісь слінги-шарфи снилися..до чого то вже було і як я вже й не пригадую.
То ж треба таке снити...
Фільмів я ніяких таких не дивилася, щоб свідомість моя їх згадувала...от звідкіля воно?
