за перших родів я була сама в палаті, а потім перевели в ту комору
я себе там почувала забутою і покинутою, в мене була якась така апатія до всього, не хотілося ні їсти, ні дитину на руки брати.за других родів мене футболили по родомі туди-сюди, то були в мене сусідки різні (аж 5 - ніби всіх пригадала ). з одного боку смущає чужа людина, а з іншого - хоч не сама, не скучно, є з ким поговорити.
