моя перша вагітнічсть проходила нормально, можна сказати доюре. там періодично хось болів живіт, але нічого окрім ношпи перші два міцясі я не приймала. тільки вітаміни всю вагітність. єдине що було - це неправельне положення плоду. дитинка сама перевернулася на 35-36 тижні. пологи були стрімкі. легкі, лиш пару тріщин. єдине що відношення було не дуже гарне. мене завезли в палату і забули. а згадали, як треба було комусь окрему палату. взяли перевели мене в комору на кушетку

бо йшов ремонт, і не було місця.
друга вагітність була сюрпризом для всіх

але і була дуже важка, я практично всю вагітність пролежала в ліжку, я не могла ні ходити, ні елементарно щось роюити. кілька разів була на збережені. приходилося пити багато гормонів. остані два місяці я провела в лікарні. спочатку в районній, а потім мене швидкою з кровотечою привезли в обласну лікарню. бо їхній перенатальний центр відмовився мене приймати.
за роди я домовлялася. все пройшло скоро, спокійно. ніхто не гаркав і не буркав. сподобалося те ліжко-крісло на якому народжують. бо на замковій треба було лізти по сходинках на крісло

сам роддом нормальний, персонал хамовитий.
найбільше трафляло, що майже щодня мене переводили в якусь іншу палату

палати були на двох, і сусідку виписали, а мене до когось підселили. за 7 днів я переїхала 4 чи 5 раз, причому двічі в одні і тіж палати

(була в 16, перевели в 9, потім в 7, а потім в 16 і т.д.) надивилася і наслухалася всякого такого

і пяті кесарські, і 13-річна породіля, і відказні дітки (майже щодні було по дитинці

)