Ваші роздуми...

[TYulia]

Мій малий не можу сказати, що настільки вихований. Може старших перебивати, клей викручувати забагато, та й лізти в недозволені місця може. За всі ці моменти я говорю сотні раз, і сварюсь і пояснюю.
Але все таки він дуже добрий і наївний і теж переживаю як то він піде в школу. Він все щиро всім віддає, не вбачає поганого ставлення до себе і занадто відкривається людям. Деколи бачу хлопчиків віком 6-8 років і по самому його вигляду видно, що він такий крутий і зухвалий, що я б боялась до нього звернутися. І він певно самий модний і уважаємий в школі. А мій хлопчик не сидить в телефоні, планшеті, не знає і боїться всяких ніндзяго і чутливий до інших мультиків. Так деколи думаю, що його таку доброту оцінять певно через років так 15-20. Але всеодно хочу щоб він залишився собою.

[erinaceus]

Natalinda А ти не можеш просто зробити собі шафку чи шухлядку на ключик, щоб ніхто туди не ліз? Та й би знала, що все під рукою. Бо то легше інколи просто зробити по-іншому, ніж дитині пояснити. В мене так часто. Нема стимулу - нема реакції. От наприклад, поклади на стіл миску цукерок. То дитина буде бігати, брати по одній, поки всі не поїсть А заховаєш цукерки - то й за цілий день і не згадає. Може то і неправильно, але мені легше в деяких ситуаціях так зробити, ніж товкти дитині, що не можна, не роби так, переконувати, нервуватися і т.д.
А вас школа не забезпечує витратними матеріалами? Бо то за свої гроші не дуже накупишся... І батьки могли б таким забезпечити. Я знаю, що багато хто проти, але ми здавали в садочку по 20грн в місяць на всяку там канцелярію, салфетки, воду і т.д. І ніби міська рада і виділяла гроші, але казали, що то все приходить із запізненням і не вистачає його. Ну мені не впирається в тих 20грн, але хай краще дитина має чим малювати і чим помити руки.
А взагалі, мені здається, що в нашій країні дуже жорстко з тим моє-твоє, своє-чуже, не бери-не можна. Ну для 5-класників то може і нормально, але мене завжди щиро дивувало, коли на майданчику чи в пісочниці мами річних-півторарічних дітей суворо забороняли їм брати чужі іграшки І це при тому, що ніхто ними тоді не грався, і з собою їх би ніхто не забрав. Це ж дитинство, в дітей нема отих дорослих принципів, правил, умовностей і т.д. Ними керує цікавість, прагнення пізнання світу, безпосередність. То чому дитина не може взяти чужу іграшку, роздивитися її, погратися?! Я і своєму сину це дозволяла, і іншим дітям брати наші іграшки. Дуже багато вимог до дітей і з самого дитинства їх намагаються поставити у якісь рамки...

[кcuxa]

[quote="taranjka"]
От так їх в школі вчать - що вони не уроці мають запамятати, а вдома батьки розжувати, чи репетитор. А ще краще, коли за них зроблять. Вчитель зацікавлений щоб діти не знали, будуть ходити до нього на репетиторство той підробить. В нас таке було, що батьки наймали нашу вчительку на репетиторство в 1 класі

[Natalinda]

Тому скоріше в більшості не має розуміння того, що є їх правом і де те право закінчується. Бо мати право означає ще поважати права інших.

Це знають і усвідомлюють напевне одиниці. І довети до цього розуміння мені здається вкрай важко. Якось мала досвід спілкування з лідерами учнівських самоврядувань. Вкотре перемусолювалися права. Я мама можливість вставити і свої 5 копійок, і на завершення перевела мову на те, які ж наші обовязки сприятимуть дотриманню наших же прав. І що я вас скажу. Печаль всесвітня! Важко на телефоні стільки тексту строчити

erinaceus звісно можу) Я вже поставила майже у всіх шафках магніти, тепер от думаю, ти то ручки знімати і серцевини вставляти, чи пробувати ті замочки якось на ланцюжки чи що.... ще треба рахувати що дешевше. Ну і розумію що на занятті не зручно буде туди-назад відкривати/закривати замок, але то вже таке.
Не зустрічала шкіл, які чимось особливо забезпечують. Та й я не в школі працюю, у будинку творчості А батьки.... я ж не самовбивця)))) щоб мене на весь інтернет розпинали))))) систематично читаю теми про збір коштів у школах, сама не в захваті від 250-ти грн. на зошити, тому і папір, і ножниці, і клей, і землю, і горщики на вазони, і насіння, і ще дуже багато іншого включаючи навіть піну для бриття купую сама. Діти до цього звикли, бо так було давно у закладі заведено, а мені по стажу не сильно пасує вводити нововведення. Але я роздумувала і далі думаю зовсім не про це.
От сидить в класі 15 дітей. Має бути робота з ножницями. І ж щораз вчитель каже "Діти будьте обережні! Бла-бла-бла по плану, стопіцотий раз" А діти з ножницями в руках злітають на старт один за одним з тими таки ножницями. І глибоко десь тій безпосередній дитині, яка прагне пізнати світ, хто ж в результаті її дослідів по протиканню ножницями сусіда по парті, буде відповідати за оте все. А мама каже "Ну він в нас такий активний, може у вас трохи посидючості навчиться"
От сьогодні. Стою з клейовим пістолетом. Стопіцот раз розказано не лише мною про техніку безпеки. Поряд стоїть дитина. Показую що робити. Влітає "свята безпосередність" накидується на мене з обіймами Як я встояла на ногах і не гепнулася з тим пістолетом на іншого учня, знає лише Бог. Бо то певно він мене і притримав.
І це все не якісь там педагогічно і сімейно занедбані діти, ні! Це діти батьків, які спершу тебе на весь інтернет, а потім......

[гра з вогнем]

У нас на початку навчального року дають списки, що потрібно купити для школи.
Там ножиці в списку, клей, папір, олівці, резинки, всілякі розхідні матеріали, ще футболка біла для малюваня, я вже десь писала.
А саме головне, що в кінці року, все, що не використалося віддають назад. Тобто ножиці у нас вже років 4-ри одні й ті самі. А от навушники цього року нові купували, бо ті, що були вже своє відслужили.
Підписуємо усе маркером, що не змивається.
Може візьмете собі на примітку, якось і розвантажить вчителя від трат і довіри додасть, бо все повертається.
Ще у нас пишуть записку, ну як записку, розсилка щотижнева, ніби класна газетка і там пишуть, що треба в клас зараз. Як купить хтось з батьків то купить, а ні то ні. Або на сайті вчительки є ця інформація (наша цьогорічна вчителька сайту не веде).
У тих списках, що підготувати до школи розписується, що яке має бути, наприклад ножиці з заокругленими кінцями, клей тільки такої марки, маркери без запаху і лиш такий-то колір. Деколи бісить, ганяєш з висупленим язиком і шукаєш неглянцеві картонні папки серед купи глянцевих і пластмасових. А декому ще й колір оранжевий подавай. Або папки з кишенькою і трьома кільцями, якщо більшість в магазинах без кишеньки і з двома. Аж злість деколи бере, ми цього року заледве негляцеві знайшли, вже збиралися глянцеві купувати.
Але раз зробив і забув на цілий рік.

[nadusha]

Наталя, а може намалювати жартівливе оголошення-наклейку на шафу? Щось на зразок "Стоп. А ти спитав дозволу у вчителя?" чи "Скарби, що заховані у цій шафі належать чарівниці на всі руки Наталії Батьківній. Чарівні слова "Дозвольте взяти...". Намалювати картонний замок, а поруч ключ зі словами-проханням чи дозволом взяти.
Щось щоб не образити, а навчити в жартівливо ігровій формі.
На рахунок безпеки роботи з ножницями. Може швидше дойде, якщо показати наслідки ігор з ножицями? Думаю таке нагуглити не складно. Але вибирати не дуже страшні фото. Мала в практиці випадок, коли на прогулянці один мій вихованець збитошник пробував розкладати багаття. З дому приніс сірники, назбирав сухої травички, гілочок, паперу взяв з класу (передбачив і продумав все). Добре, що вчасно побачила. Говорила з мамою, а мама каже "Та він вдома все підпалює.. Раз віник підпалив, дуже диміло..." Поговорила, трохи голосно поговорила, знайщла в Неті наслідки пожеж, відео самої пожежі. Показала, ще поговорила. Поки ситуація не повторювалась.
На рахунок коштів. Може надай чеки батькам, скажи, що працювали з такими матеріалами, закупила за свої кошти. Чи наперед давати списки.
Багато чого, про що ти пишеш теж знаю з власного досвіду. Вчуся сприймати все легше, але не виходить.