Ваші роздуми...

[Marichka]

роздуми:чи до6ре,що ми не матюкаємось і не кричимо один на одного з чоловіком-то трохи мені смішно

[taranjka]

Ще в інституті я думала про те, що оця пропоганда "ви маєте право" неприведе ні до чого доброго(((((((

не зрозуміла про що ти?
В нас якось зайшла тема про матюки, то я Дарці розказала і пояснила всі, що знаю. Я чи чоловік можемо часом не стриматися і щось сказати, але діти нам дають зауваження Від того, що вона знає - матюкатися не почала. Але не почувається незрозуміло, коли в школі щось таке кажуть. Знаю була ситуація, що хлопці щось там про секс говорили, типу ха-ха ми знаємо такеее. Ну але вона знає, що таке секс, сказала, що теж знає - мама розказала. Хлопці сказали ого і ніби не піднімалася та тема.
Я за виховання, бо я не хочу, щоб моя дитина була як більшість, якщо та більшість - отака як ти написала. Я вже в ФБ писала, що в нас в класі вважається крутим говорити російською, але Дарцю за те, що вона говорить гарно і правильно не зачіпають. Були якісь ситуації і конфлікти (теж пальця показували), але ми з нею вирішили, що не на всіх варто зважати і реагувати.

[taranjka]

ну і матюки я не вважаю повним злом - в свої студентські роки вони активно використовувалися, більшість моїх знайомих теж. Не як шофери, коли через слово, але для підсилення емоцій - так, досить багато. Потім переросли, зараз взагалі рідкість.
З того що я помітила - чим більше дітям забороняють їх вживати, не пояснюють, а просто "не можна, не доріс.." і тд - тим більше їм хочеться їх говорити. В нас племінник як був в початковій школі, то почав матюкатися - робив це спеціально, щоб мама\тато чули чи бабусі. Домовилися, що бабусі не реагують, мама пояснила значення слів і після не реагувала. Пройшло за місяць два

[Natalinda]

Я теж деякі слова давніше ще пояснювала, то знає, ще якось до отого пальця не дійшли, я те слово може за все життя раз пять вживала, а може й ні)))) Чогось мені воно не той во)))))

Про права
Діти, та що там діти, і дорослі теж зараз в переважній більшості мають лише права. Про обовязки ніхто не говорить. Вчитися, слухати, зважати на інших то не обовязково. Я про роботу свою роздумую просто. Щораз щось видумуєш, щоб цікаво було, і ніби ж цікаво їм, але не слухають нічого. Хочуть щось робити, але що робити теж не слухають, відразу кричать поможіть/зробіть мені
І якби то тільки в мене так, то я з радістю погоджуюся що я неможу знайти підхід до дітей, і вчителька з мене ніяка і не прогресивна я і так далі, але так скрізь! І в першому класі на англійській, і в пятому в мене, та і в старшокласників на туризмі не сильно краще, дуже багато всього в голові, дуже особливі діти зараз підібралися, дуже багато спостережень/вражень/висновків..... Діти позадомом зовсім не такі як вдома......

І ще роздумую про те, що багато дітей зараз перенасичені враженнями..... важко їх зацікавити чимось.....

Ну я теж за виховання, бо така вже є.... і не виховувати неможу просто, бо це для мене переступити через себе, а я трохи егоїстка))))
Просто спостегіраю зараз за двома вихованими спокійними пятикласниками..... решта зовсім не такі.... і їх легше, ....., напевне тому що їх більшість.....

Висновків не робила ще.... залишу роботу - тоді може й зроблю висновки....
Піду ще потім у шкільні балачки побалакати

[кcuxa]

Marichka Та вже трохи попустило, дякую. Може тому, що дитина вже більша. Все-таки, 2.5 роки пройшло від того допису. А може просто навчилася простіше дивитися на речі Деколи себе стримую, щоб зайвий раз дитину не вберегти від чогось. А деколи, як вдариться-впаде чи щось собі зробить, то навпаки не звертаю уваги, бо не хочу собі тих негативних емоцій Ну та й має вчитися на своїх помилках, знаходити вихід із ситуації і зазнавати поразки.

Я теж почала сприймати життя простіше коли серйозно захворіла дитина. Колись панікувала при найменшій застуді або ГРВ, а тепер бачу що люди мають дещо серйозніші проблеми і живуть з цим і борються.

[taranjka]

про права - я от практично не зустрічала дітей, які б мали тільки права. І в школі (в нас) дітям постійно наголошують, повторюють про те, що вони мають, їх обовязки і що їм не можна. Більшість батьків теж не в курсі, що згідно конвенції діти мають тільки права, і жодних обовязків. Тому не думаю, що тут справа в наявності прав. Але є багато дітей, які не мають нормального виховання і батьків, які вважають, що це обовязок школи, вчителів і ше купи інших людей, які до планування і народження цих дітей не мають стосунку
А те, що діти не слухають, не зважають і тд - це ж результат виховання. І виховання ж нашого покоління. Я після кількох батьківських зборів розумію чому це так - побачила як спілкуються батьки. Я в школу перестала заходити, бо не можу вже слухати в коридорі батьків.
Щодо зацікавленості в навчанні - в школі бажання навчатися вбивається. Вдома більшість батьків вимагають оцінки - де там до бажання навчатися? От так їх в школі вчать - що вони не уроці мають запамятати, а вдома батьки розжувати, чи репетитор. А ще краще, коли за них зроблять. Дітям, як і батькам, головне не процес - а результат. Як і батькам оцінка.

[Marichka]

Таранька,а як спілкуються 6атьки?-я щось не зрозуміла про що то?Хочуть гарних оцінок?

[taranjka]

мають купу претензій до вчителя, але їй нічого не кажуть, навпаки лестять, випитують коли дн і таке інше. Коли говорить вчитель, чи хтось інший - частина не слухає, перемовляється між собою, потім перепитують. Збори, які можна провести за 15 хвилин, розтягуються в кращому випадку на півтори години

[Natalinda]

Я просто часто чую від дітeй "я маю право" або ж "ви нe маєтe права".
Тe, що цe нашe покоління так дітeй виховує — погоджуюся на всі 100, і кажу про цe. Алe що там казати. Для більшості мам — іх діти — цeнтр всeсвіту. А усі кругом мають крутитися навколо.
В ступор мeнe часто вводять eлeмeнтарні такі рeчі. Діти бeз проблeм відкривають шафку в кабінeті і бeруть, що ім трeба. Бо ж вони бачили, що там є ножиці, чи вони шукають там олівці. Як трeба вчитeлю "зацікавити" дитину, який чудо—спосіб психолого—пeдагогічний використати, щоб діти запамятали — нeможна бeз дозволу лізти в нeсвою шафу. От ніби eлeмeнтарнe, а як з цим справитися? Кругом жe кричать що вчитeлі нe на своєму місці, що такі сякі пeрeтакі. Хоч я погоджуюся, що і таких вистачає:(
Купуєш за своі гроші клeй. Розповідаєш про eкономнe використання. Нe один рік розповідаєш. І дітям таким досить притомним на фоні інших. А вони розмазують його по парті. Ну прикольно ж титан розмазувати, він як гума стає.
..................
Таких от дрібниць маса. Самі по собі вони можe й такі значні, і нe кінeць жe світу. Алe коли за дві години таких дрібниць назбирується така добра купка, опускаються часом крила.

[taranjka]

Ну от я кажу своїй дитині, що вона має право вдома нічого не робити, але мені її допомога потрібна і вона допомагає. Має право не вчитися, якщо не хоче, але вчитися ж цікаво і ми шукаємо те цікаве. Якщо в школі їй кажуть робити щось, що їй здається не правильним - вона може не слухати вчителя ( ходити в туалет на уроці, якщо хоче, закриватися в туалеті, вирізати в свято...) При тому вона знає, що можна, а що ні. Що є чужі речі і їх брати не можна. Ми багато говоримо про те, що "її свобода(право) закінчується там, де починається свобода (право)" іншого.
Тому скоріше в більшості не має розуміння того, що є їх правом і де те право закінчується. Бо мати право означає ще поважати права інших.