Natalinda » 21 листопада 2010, 15:49
Та по всякому Іра живуть, нажаль безмежно щасливих дітей не знаю :(
Одна сімя мене вразила дуже. Живуть в двохкімнатній квартирі: мама, тато, бабця і вроді тітка якась, ну і діток на той момент було 9, зараз може і більше. Один хлопчик з особливими потребами, на кріслі-каталці, вони якоїсь віри де дівчаткам треба постійно в хустинках ходити, тато - незаперечний авторитет, і мама не має права татові відмовляти, тому діток напевне вже більше. Тим шо підліткового віку - то найважче було, особливо хлопцям, бо на вулиці все по-одному, а вдома нічого не можна, ту таке всяке, але діти чудові.
Ще одну сімю знаю де 4 діток і усі в інтернаті. Мама щовихідних іх забирає. Працює на ринку, заробітна плата мізерна, тому щоб діти були більш-менш доглянуті вирішила що в інтернаті їм буде краще. Діти дуже дружні між собою, але вічно голодні були. Я в той час на вечерю їла тільки салат з капусти, а котлетки і кашки віддавала тим діткам.
А ще знаю досить заможну сімю, там троє діток, під кінець зміни молодший хлопчик ледь не плакав, так не хотів додому до мами, бо мама не ма часу на дітей, постійно в роботі і в пошуках особистого щатя, дітям дає лиш купу матеріальних благ, а їм так хочеться любові.
Ще знаю 11 дітей і батька алкоголіка який каже що діти на нього робити мають і пропиває усі ті тисячі що дає держава, і ніяка ювенальна юстиція його не спинить, бо він з сокирою в руках по подвірї ходить...
Багото історій таких знаю...Не засуджую нікого, просто іноді так шкода тих дітей, так хочеться щоб вони були щасливими...
"люди ніколи й нікому не встигають ані подякувати за добро, ані відплатити за свої образи. Нікому. Навіть собі. І майже ніколи не є напваки"
М.Матіос