Прихований текст. Щоб його побачити, Вам необхідно зареєструватися!
а ось з нового на Фейсбуці від Володимир Гевко:
- | +
- О!
Знаєте, кого нам бракує в Україні? Веселих дорослих людей.
От таких життєрадісних веселих тіток, або бабусь.
Чому радість з людини в Україні випаровується по мірі її дорослішання? в 5 кльово, в 10 ше норм, в 15 вже не завжди, в 25 вже майже нема, а в 35 вміння посміхатись вже атрофоване. Далі вже натужно, вимушено, нещиро, криво і ненатурально. Далі вже треба, щоб хтось розсмішив.
За 40 - то вже просто парад зомбі, котрі мучать це життя, з великим осудом спостерігають на оце все навколо себе і піджимають губи.
Сорок дев'ять із п'ятдесяти дорослих українців - це актори драматичного театру. Набурмошені, з лимонним виразом на обличчі, вічно шось не так.
І справа навіть не у війні. Криза, не криза, ранкова маршрутка будь-якого міста - це газенваґен на Аушвіц.
Українці люблять проблеми - це їх цитоплазма, те, що тримає нашу національну ідентичність. Пісні на "Ой", згинуть наші вороженьки, а допоки не згинуть - ми веселими не будемо.
95 % класичної літератури - плачі і стогони. Чого нам так заходять серіали мильні - бо там горе і біда, хтось впав зі сходів і втратив дитину.
Навіть з Шевченка, який помер у 47-річному віці - зробили старого діда в каракульовому кожусі. Та йому навіть 50-ти не було!!
Українці - це вічні похорони. І відповідна поведінка. Радість - не для нас.
Оце все співуче і кольорове - воно лишилось тільки у фольклорних архівах, де ті червоні чоботи тепер?
Кожен пожилий українець з моменту настання 50-річного віку починає готуватись до смерті. Частіше до церкви, з пенсіїі обов'язково відкласти на пам'ятник надгробний, одяг підібрати і скласти.
90% наших масштабних пам'ятників - це скоробота, згорьована мати і голодомор. Більше у нас нічо не було? Та ж тьма талановитих і купа успішних моментів.
Донедавна на дорогах десятки вінків роками на місці кожного ДТП - дорога смерті, бл*дь. Зупинись і вклонись, хтось п'яний дорогу переходив. Ніде у світі не роблять повноцінних пам'ятників і хрестів вздовж доріг.
Українці самотужки несуть увесь багаж еллінської філософії.
memento mori.
пам'ятай про смерть.
Не хочу в європу 
