Справа не в тому, що дитина втомлює і її хочеться позбутись, а просто є речі, які з дітьми робити нереально, з малими принаймні, як то читати, вишивати, пити каву, щоб ніхто не тягнув за рукав і т.д. Ну і є також речі, які необхідно робити, справи різні домашні й не тільки. Я вважаю, що неправильно, у випадку якщо мама з дитиною цілий день вдома наприклад, і мама бавиться цілий день з дитиною, а коли дитина засинає, мама починає прибирати і готувати їсти. Наприклад, коли моя дитина в садку, я стараюсь всі абсолютно справи зробити поки її нема, а вже весь час, коли ми разом, віддати тільки їй. Але якщо ми цілими днями вдома, то я роблю всі побутові справи разом з нею. Я їй пропоную, що можеш мені допомогти або можеш поки погратись сама, але я мушу зготувати обід. А тоді вже будемо гратись разом. Я вважаю, що роблю правильно. Це і дитину привчає до того, що мама не тільки має з нею бавитись цілодобово. І гратися самому це теж, вважаю, просто прекрасна навичка, яка необхідна кожній дитині.
І це не значить, що мені нецікаво з моєю дитиною і я постійно намагаюсь її десь сплавити, але на відпочинок і якісь свої справи для душі я теж маю право. Звичайно, головне, щоб це не було дитині в ущерб.
Ну і звісно кожен день також інакший. Якийсь день цілий присвячуєш дитині, то в якийсь інший можна і для себе час знайти.
А зараз "час для себе" це дійсно елементарні речі такі, як зачесатися, вмитися і зуби почистити. 
В мене коли отека самоїдство починається то я просто гину і з кожною годиною шукаю все більше недоліків у собі як у мами а поім і жінкою гавкаючою стаю. І саме головне коли себе їм за це все недоробство чи то з дітьмичи то по дому то і нема няікого бажання то робити. Я в кінці літа навіть до однієї багатої мами з форуму писала як їй то вдається все кругом встигати 
про час для себе особливо не задумуюсь. Зараз і так вже собі частіше перукарню, манікюр дозволяю. Ніби з одного боку розумію, що то не зовсім правильно, але по іншому не вмію. То трохи і малий мене до того привчив, бо був дуже плаксивий, весь час на руках, біля грудей, потім десь в півроку всеодно зазвичай у всіх інших починав плакати, а зараз вже великий, вже місцями виглядає, що з іншими йому цікавіше (часто ревную), а я всеодно не можу отак повністю відключитись і зайнятись іншими справами, заглядаю за ним щохвилини. Якби певно була друга дитина, то теж би дуже переживала з приводу обділення увагою. 
