На канікули до бабусі...

[TYulia]

я така сама дурна Богу дякувати ми ще маленькі і точно самі до бабусі не поїдем. Не знаю як то колись буде. Розумію, що певно через яких років 5-6 він сам захоче в селі подовше бути. Тим більше бабуся йому ВСЕ-ВСЕ дозволяє, навіть то що не треба. Ото мені певно так само обідно буде...
Наталінда, я теж деколи до татка приревную, мол до нього він більше за день усміхнувся, чи щось таке...
Отакі то ми мамусі помішані

[Ameli]

І знову моя старша поїхала до бабці і діда))) І як не дивно ми всі набагато простіше і лекше малу відпустили. але стільки тих пакунків понабиралося що то повна торба...мені кудись їхати категорично не можна)))) бо мені все треба і всього мало.
Але от меньша ну дуже важко переживає..вчора немогла ніяк заснути, плакала а сьогодні постійно за неї згадує, бо немає кого мучити і з ким гратися. Привикла що вона все поряд і що все що вона хоче вона їй дає і поступається. з однією дитиною зовсім не те життя і постійне віддчуття що немає всіх.

[Natalinda]

Ameli а поїхала на довго? Далеко?

[flower]

І скільки старшенькій?
Моя почала ходити на ночівки до тата мого і сестер, а також і до чололовікових батьків і сестри з 3х років. Мені легко відпустити її від себе в основному, бо знаю що на другий день ми побачимось) А вона також гарно сприймає ті ночівлі, сама хоче і сама ініціатор, домовляється переважно з тьотями коли і до кого вона прийде ночувати. Навіть казала кумові і його жінці, що до них прийде, але це ще поки так і не сталось) Коли я дзвоню спитати як справи, то дитина настільки зайнята, що зі мною говорити не хоче. Одного разу навіть лишилася на 2 дні, от тоді мені якось її дуже дома не хватало, бо я нудилась дома в той вечір і був час помучитись В хаті так пусто і тихо, таке відчуття, що дитини не хватає дуже сильне. А потім коли приходить додому моє дитя, то я не можу нею натішитись, наобніматись і націлувати.

[Ameli]

Ну чи на довго то важко сказати))))) поїхала в пятницю, а сьогодні я була в неї. все нормально додому їхати не хоче. 50 км з Тернополя. в сторону Зарваниці
Там приїхала з Перемишлян її двойорідна сестричка того самого віку а їм вже по 7 років. то тільки за ним встигай а то все щось придумають. то клітки кролям відкриють то каченят ганяють...а в моєї ломка за книжками. вже бабця які могла їй подавала і охорону здоров’я за 7 клас і географію за 8 і книгу для дівчаток підлітків..а їй все мало. це при тому що і з Тернополя набрала книг, ну але звісно що не всі
І молодша вже спокійніша просто іноді навіть корисно для них двох трішки побути окремо, щоб відчути наскільки вони одна одній необхідні.

[nelly]

а для мене, щоб дитина десь лишилася то нездійсненна мрія, може ще і замала для такого (4 р.), але ми кругом і постійно разом або всі або зі мною або з чоловіком. Це признаюся трохи виснажує мене. Хочеться інколи відпочити... і набратися скучання)))) Але в нас проблема в тому що бабці і дідусь далеко і дитина до них не привикла..

[Ameli]

Так це дійсно важкувато коли все на тобі і так постійно, а батьки шкода що далеко а то б з часом і сподобалося вашій дівчинці там бути. Але ще трошки підросте і все стане трохи по іншому, вже вони самі будуть вирішувати куди і на скільки їм їхати і так мами і тата потребувати не будуть.

[flower]

а для мене, щоб дитина десь лишилася то нездійсненна мрія, може ще і замала для такого (4 р.), але ми кругом і постійно разом або всі або зі мною або з чоловіком. Це признаюся трохи виснажує мене. Хочеться інколи відпочити... і набратися скучання)))) Але в нас проблема в тому що бабці і дідусь далеко і дитина до них не привикла..

Неля, в мене ж те саме, дитина постійно зі мною, але + батьки хоть в мому місті живуть. Я не пам ятаю вже як так сталось, що вона почала лишатись. Здається перший раз як ми лишили, то на весілля ходили і виходу не було. Потім їй сподобалось і вона почала сама вирішувати до кого вона піде.

[TYulia]

а мені щось дуже обідно як малий каже, що в селі хоче залишитись. Раз мусіла поїхати на кілька годин, то бабця з ним була, тут вдома, то казала, що за годинку-другу почав вже питати а де мама, коли прийде. З чоловіком я б відносно не боялась лишити, а от з бабцями ні, бо вони з нами не живуть, то й питань вкладання спати і тому подібних не знають. Вірю, що якось справились би, але НЕ ХОЧУ. Мені зажди кажуть "От буде у вас друга дитинка, то віддасте нам старшого", а я щось дуже проти цього. Треба буде допомога-приїдьте до нас поможіть, але хай одразу дітки привикають один до одного і я до них двох.

[Marichka]

Наша залишилась перший раз в 3 роки,бо я готувалась до пологів.Після того сама хоче до бабусі.Зараз я поїхала з двома,бо меншенький ще грудний.На наступне літо,то двох попробую залишити ;)