Ставлення педагогів до учнів

[flower]

дуже категоричне судження.
"не заплатиш - то не отримаєш гарної оцінки" - не правда!!!!!
Якщо - знаєш, вчишся - ставлять оцінки високі, а якщо нема знань - тоді плати- інших варіантів немає.
А оці всі байки про те, що в школах, інститутах - за всі заліки, екзамени потрібно платити - видумали, ті хто не ходив, не вчив, а потім батькам розказував про "не справедливіть", і що всі платять.
Так, бувають винятки, але поодинокі.

Не правда, не погоджуся. Розажу за свій досвід молодших класів, який по нині пам ятаю і якось на душі коти шкебуть. Мо перша вчителька аналогічно ділила дітей на их чиї батьки окремо дарували золото, духи і т.д і на тих які скидались лиш в класі комітету. Це проявлялось не так в оцінках, як у ставленні, вона просто тих хто любимчики питала завжди і так восхваляла, а інших просто не замічала і шансу не давала. Вона могла на вулиці навіть не привітатись до мене, а до тих просто сіяла з усмішкою. Але вже пізніше доля так розпорядилася, що її сестра поїхала закордон, а їй лишила свою дівчинку інваліда, вона не розмовляла, тільки мукала. І моя перша вчителька почала з тою малою їздити на всякі збори, що колись для інвалідів проводились, благодійні концерти " Повір у себе", вистави в театрі. Моя сестра молодша з мамою теж завжди їздила, а деколи я з сестрою замість мами. Так от після цього вчителька почала мене замічати на вулиці, вітатися завжди з усмішкою, а не уникати. Хоча мені було тоді вже всерівно, бо я вже давно була в старших класах. Так і тепер чую про неї те саме. В моєї знайомої малий пішов в першй клас, як на мене він вундеркінд, він ходяча енциклопедія, знає все, бо він не любив на вулицях м яча ганяти, а постійно в книжках сидів до школи. І що я чую, що та моя знайома хабарів окремо не носить і вчителька малого її принижує, інгорує на уроках, дає лиш шанс "обраним". Знайома вже ходила розбиратись, бо дитина не хоче іти до школи і вчитися, жага до знань пропала. І в результаті вчителька зробила з малого пролемну дитину, недорозвинену, тупу і ще купу всякої критики. Знайома в шоці, знаю що хотіла переводити інший клас, але чим там закінчилсь я не знаю. Нам всім хто з ними гуляв на вулиці реально дивно, бо дитина дуже вихована, розумна. Він справжній джентельмен, ніколи не ганяє, все стриманий, спокійний з вічливими словами до всіх звертався, географію всю знав і всяке різне. Такщо, явний приклад коли дитина знає, вчиться, але її не оцінюють, ігнорують і навіть принижують.

[Milichka]

flower, ти справді думаєш, що вчителька не взлюбила того хлопчика, тільки через те , що мама не принесла її подарунка?

[Галина]

В мене мама вчителем пропрацювала 20 років, її учні досі про неї добре відгукуються і часом дзвонять. Завжди була справедлива, ніколи за взятки не брала. Можна було просто культурно попросили і вона послухає.
В мене теж таких вчителів кілька було, про яких приємно згадувати. Але були і такі, що досі як згадаю неприємно робиться. Про фізкультурників, то напевно більшість грубі і не вибирають слів. Я не вміла віджиматися, зате гімнастичні вправи для мене були в задоволення. Так от за те віджимання я наслухалася, що я здохляк, що дітей не зможу родити і т,п і т,д. Але треба відзначити, що то не тому що хотіла подарунків, а тому що така вже вона людина.
Ще був вчитель фізики такий, що міг в кінці чверті вимагати розказати 1-й параграф, хто там його пам’ятав, майже всі мали 2. Поки мій тато не прийшов і не поцікавився, чому в мене 2, ми з ним фізику разом вчили і він бачив мої знання (тато мій закінчив фізмат як і мама і ми з чоловіком). Після того, в мене було 4-5. Цей хотів щоб до нього ходили і просили, міг хлопців обзивати, по пальцях бити...
Я не знаю, може я мало ще з таким стикаюся, але в селах більша корупція в школі ніж в містах. В мене 2 племінниці вчаться в сільській школі, де всі один одного знають. Одна відмінниця, дуже здібна дівчинка, друга дуже розумна, але дуже до навчання лінива, робить тільки те що подобається. Так от моя тітка, їх бабуся (батьки були в Італії в той час) дзвонить до свого сина і каже передай вина доброго, цукерок, якоїсь кави, панетона треба вчительці занести щоб Насті гарні оцінки поставила. І то не одна моя така тітка, то пів села, деякі вчителі так прямо і кажуть ваші діти за кордоном, що не можете дітям оцінку купити!!!
Можете хто що хочете казати, а таке ставлення люди самі собі заробили. Навчили на подаруночки-взяточки, а потім плачуть, що до одних ставляться краще а до других гірше.
В моєї малої в класі теж є кілька батьків які перед вчителькою стеляться і всяко її задобрюють. Але я бачу що бали отримані моєю дитиною відповідають її знанням, тому не думаю, що те що я нічого вчительці не ношу згубно впливає на мою дитю.
Ще є такий аспект як оплата праці. Скільки той вчитель отримує щоб до кожної дитини окремо знайти підхід, поцікавитись емоційним станом дитини і т.п. Є такі вчителі фанатики, які просто люблять свою роботу і віддаються їй на всі 100, я б напевно, теж була б таким вчителем, але ота оплата праці стримує мене від пориву йти в школу.
Діти теж зараз не подарочки, до кожного знайти підхід, якщо вони ще й не хочуть йти на контакт важко. Тим більше, коли діти насміхаються над вчителем. Виховувати дітей в першу чергу мають батьки. Я не скажу що я прям супер-пупер мама, але мої діти не дозволяють собі грубити старшим людям на вулиці. А є такі що ще й матом пошлють.

[flower]

flower, ти справді думаєш, що вчителька не взлюбила того хлопчика, тільки через те , що мама не принесла її подарунка?

Я не думаю, я впевнена, бо ця вчителька мене 4 роки вчила Так само вона не любила колись мене та інших не носячих їй подарунків. Тому хто в неї не вчився напевно не зрозуміти тої різниці і того ставлення.

[TaniaPicaSSo]

Ще згадала один свій випадок. Посеред третього класу мене перевели в іншу школу. У попередній вчителька була дуже і дуже зла. Вона рвала мої зошити, бо я погано писала, мала неакуратний почерк. Через це мої зошити летіли мені в голову Вона викликала мою маму до школи лише через те, що я забула взяти папку з трудового. Вона обзивала і принижувала. Досить було повернутись до сусіда по парті чи у вікно, як ти вже до кінця уроку стояв в куті, а бувало ще й водила стояти в кут в інший клас. І зі мною таке теж було. Привела в сусідній кабінет, сказала тій вчительці і всьому класу, що от у нас така нечемна є учениця, подивіться на неї. І я цілий урок стояла в куті в чужому класі. І ото мене мама забрала з того пекла. Перевела в іншу школу, де вчителька була вже більш гуманна.
Але ця історія, власне, про вчителя з музики. Це був дуже поважний вчитель, який сам був автором багатьох дитячих пісень, композитором, вів дитячий хор. Всі казали, яка це прекрасна і талановита людина. І от цей вчитель на першому уроці музики, на який я прийшла, сказав: "О, у нас є нова учениця! А давайте послухаємо, як вона співає." І примусив мене вийти на середину класу і щось заспівати. Я не вміла співати, і я це знала. Але діватись було нікуди, тож я щось та й заспівала. Після чого цей прекрасний вчитель сказав, що я співаю, як крокодил Нормальний вчитель, правда?
Чи варто після цього додати, що з того часу я не співала ніде і ніколи, навіть коли співали хором всім класом я тільки відкривала рот. Боялася, що хтось почує мій крокодилячий голос. Мене попустило аж після народження доні, і то не зразу. А аж коли вона сама почала просити: "Мама, хочу ля-ля".
Ну і чого варті такі педагоги, скажіть мені?

[Natalinda]

Можете хто що хочете казати, а таке ставлення люди самі собі заробили. Навчили на подаруночки-взяточки, а потім плачуть, що до одних ставляться краще а до других гірше.

Свята првда

[TYulia]

дівчата, ви такі жахи розповідаєте, що аж страшно стає То може дійсно я тоді на площі бачила одну з тих найдобріших вчительок

[Milichka]

Але треба відзначити, що то не тому що хотіла подарунків, а тому що така вже вона людина.

я теж про це)))

Особисті симпатії та вподобання, одним подобаються - активні, ініціативні, комунікабельні, іншим - спокійні, виваженні, врівноважнні - чисто людські стосунки.

Так, це не дуже добре і не професійно, але зводити все в площину - не дав хабаря - не люблять мою дитину - не варто.

[Радмила]

Я трохи напишу з іншої сторони. Зараз провожу психологічну діагностику в середніх класах. Провела кілька занять в одному класі. Щиро скажу. Для мене це був просто шок. Діти взагалі не реагують на дорослих. Є вчителька не має. Вони між собою б'ються, кидаються різними предметами. Один в одного тягнуть, то пенал, то зошит і кидають іншим в голову. Я собі уявила наскільки складно вчителям. Я то так прийшла кілька уроків, провела заняття. А вони там кожний день.
Але, зауважу інше. Перше , що я зробила , то розсадила всіх самих активних. Потім. Самий більший бешкетник, який взагалі не зважав на мою присутність, носився по класу, давав всім хлопцям підзатильники, і робив всякі збитки. Я хотіла його посадити спереді, чи за вчительський стіл. Він сів за останю парту, і сказав. нікуди не пересяду. Робити нічого не буду. Отож я взяла всі свої методики. І вирішила проводити урок з задньої парти. Потім стала біля нього. Обняла за плечі. І так ми працювали хвилин 10. Після чого , доволесь йти ставати між іншими хлопцями. Які весь час лупили один одного. Але той хлопчик, що самий вредний був, сидів спокійно до кінця урока. Хоча перед тим, це була абсолютно некерована дитина.
З його поведінки я зробила висновок, що дитині дуже бракує елементарної уваги і тепла. Потім ще поговорила зі шкільним психологом.Виявилось. Що в тієї дитини батьки на заробітках, і виховують його дідо з бабою, в яких теж не має до нього часу. І це вже тягнеться роками.

Звичайно є вчителі всякі. В мене зі школи є теж різні спогади. І за моїх часів були такі, що дивились батькам в руки.
Але , діти зараз також складні. І велика заслуга в цьому батьків. В тому, що не приділяють достатньо уваги. А є такі, що навпаки дозволяють все. В мене був випадок,коли на діагностику привели агресивну дитину. І мама виправдовувала вчинки дитини, тим, що то вона йому щось заборонила, то щось не купила. При чому її зовсім не хвилювало. що дитина при цьому копала інших дітей в живіт, відбирала їх гаджети і кидала по класу. Знущалась над іншими дітьми. Всі її розмови зводились до того, що її дитину провокують. Що вона на винна. А всі тести підтвердили, що в дитини є купа проблем з якими треба працювати і вже навіть не психологу, а психотерапевту . І то робота має бути з усією сімєю.
А вихід з цієї ситуації мама знайшла свій,коли у батьків в їх класі вже увірвався терпець, то перевела в сусідній клас. Мабуть доки і там він не зробить якоїсь біди.
Інший варіант, коли мама дозволяє дитині все, аби лиш не плакала. І про дисципліну каже, що то тиранія. І така дитина приходить в клас і думає, що вона пуп Землі. Якщо має слабкий характер, то швидко обламується, а якщо сильний, то тиранить всіх довкола, бо звикла, що все має бути лише по її.
А тепер уявіть, що приходить в клас тих 25-30 дітей. Кожний зі своїм характером, своїми претензіями. І вчитель має всіх навчиити, всіх виховати, втримати дисципліну в класі. Це є доволі непросто. Але є такі вчителі, які це можуть зробити, і люблять дітей і свою роботу, і викладаються. А інші, мабуть вони помилились при виборі професії.
Власне, педагоги теж люди. І допекти можна кого завгодно. Батьки , ставлячи високі вимоги до педагогів, забувають такі ж вимоги поставити до себе.

[Оксанютка]

Погоджуюсь із кожним вашим словом.Всі основи доброго виховання повинні закладатися батьками ще в дошкільному віці.Якщо дитина некерована, агресивна....,то в першу чергу треба спитати з батьків.
Уявіть собі вчитель-предметник має 2 рази в тиждень в класі по 45 хвилин, за які йому потрібно подати новий матеріал,опитати і приділити увагу тридцяти з лишком учням,то коли йому ще займатися вихованням?.Чомусь, як бачать на вулиці, в транспорті дітей, що грубіянять,поводять себе неадекватно, то запитують з якої ви школи, а треба було б запитати ХТО ТВОЇ БАТЬКИ.
Погоджуюсь,що й серед вчителів є хами і хабарники, але на таких теж слід шукати управу.