mala-karta написав:А Людмила?
А Аліса?
Но-но :D Єдина людина, на яку я лишала дитину, то мій чоловік - рідний батько дитини :)
Батько - не нянька :D. Попрошу не плутати :D :D :D
Модератори: TaniaPicaSSo, mavpusya, Ulkanet
mala-karta написав:А Людмила?
А Аліса?
А Людмила?
А Аліса?
але як можна лише заради перкуря і тринділок з подругами залишити дитину - мені й на гадку не приходить.
навіть не говорю про роботу, робота нікуди не втече, фахівець завше знайде собі роботу. то як проміняти спілкування зі своєю лялею на спілкування з перукаркою? :fool3:
невже тая 3-місяна, піврічна, річна дитинка може так остогиднути?
так от через 2 роки я кажу так само, не розуміючи батьків, які йдуть на гульки без дитини. адже з народженням дитини сім'я стала більшою, залишаючи маля на когось батьки тим самим просто викидають його зі своєї сім'ї. така моя думка.
Здатність дитини до комунікаціїї закладається в немовлятському віці. І в цей час для дитини дуже важливо бути почутою. А якщо на плач дитини ніхто не відгукується - в неї закладається образа і комплекси. Можливо, з нянькою від буде фізично здоровим і доглянутим, але психічно травмованим, недолюбленим, недоніженим
Я не розумію залишання дитина на чужих або на рідню заради забав або примарних заробітків.
Перлинка, ну погодьтеся, що дитина при мамі 100% часму і дитина при мамі 2% часу - то різні ситуації?
молоко просто так не пропадає. молоко пропадає, якщо не годувати.
Але на моє глибоке переконання, дитина має виховуватись і рости в сім'ї, а перші місяці - фактично з мамою. Це не означає, що мама має цілобово носити дитину і нікому не давати. Але весь світ дитини має бути просто заповнений мамою. Хіба може бути інакше? Я просто не розумію як ЯК???? можна від цього відмовлятися?
аби лиш останнє слово було за вами.
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей