А я розчарована садком. Минулого тижня доня йшла з охотою, все нормально, лишалася довше даного часу гратися. А сьогодні привів свекор, а там дівчинка впала в ісерику, аж свекор перестрашився, каже сльози не течуть, очі як 5 копіють і так сильно кричала, що мала давай собі з нею, вже і я малого зібрала, приїхала до неї, щоб заспокоїти, а вона каже не піду і все. Приїхали додому дитина чемнюсічка, взяла салфетку, пил витирає, малому тварин показує, бавить, не вередує, каже, я тобі, мамо, все допомагатиму, тільки не веди мене туди більше

не знаю, що робити, я сама вже захворіла з тим садочком....а ще один неприємний момент, мала вже другий тиждень, відколи прийшла з садочку перестала нормально говорити...... каже (мямя, тятя, погодюй мене, со со?), я вже прошу, і пояснюю, кажу, ти ж обіцяла братика вчити гарно говорити, а тепер як? А вона далі, мене вже аж нерви нападають........якась деградація пішла, я вже сама того садочку не хочу, чесне слово :(
Моя молитва лине в Небеса! Стою я перед Богом на колінах: "Дай, Отче, миру, спокою в серця... Тебе благає щиро Україна..."