Моя ще занадто мала , щоб думати про школу, однак скажу по свому власному досвіду.
Я груднева. Пішла в школу з 6 років і в грудні виповнилось 7. Мені було нудно. Всі діти мого року, мої друзі з двору вчились на рік старше, тож я нудилась у свому класі. І чим старше ставала, тим більше була різниця. А коли я поїхала в Артек і там розподілення йшло по класах, а не по року народження, то мене це взагалі добило!!! 24 дні я ревіла і просила перевести мене до старшого отряду, де були всі мої друзі. В свою палату я приходила лиш ночувати, весь час проводила в старшому отряді.Грубо кажучі я була підлітком, а всі з мого отряду ще дітьми! У старших класах різниця не була настільки відчутною і в інституті також. Однак я дуже жалкувала, що мама не віддала мене на рік раніше в школу. Зараз, прогортуючи сторінки життя назад, розумію, що це додало мому характеру якоїсь жорсткості та рішучості, адже розвиватись як дівчинка я почала скоріше на рік від своїх однокласників і смішинок, і дурних зауважень і приколів наслухалась вдосталь. Коли в 6 класі (майже 12 років) після літніх канікул я прийшла у бюстику в школу, а всі однокласниці під білими блюзками мали майки, скільки реготу було на 1 дзвонику, я у сльозах втікла із нього! Пізніше, я навчилась давати всім на горіхи, потерпали від мене і хлопці, і дівчата, за свої образливі слова. Зараз, на зустрічах ми згадуємо це зі сміхом. І я ні на хвилину не замислююсь, що це негативно вплинуло на мою самооцінку. Однак це я. А діти різні!
Тому, я за те, щоб діти йшли в садок, до школи, інституту зі своїм роком, а не на рік пізніше.
зараз все встигає, але в нього характер такий - активістський 
. фактично він організатором був зустрічей (в 10-11 класі)( десь в парку чи на співучці) дискотек, прогулянок, новий рік у нього зустрічали не раз), до мами його приходили допомогати приготувати нам їсти (ми скидалися на продукти), багато ігор грали, мафію крокодила пантоміму, завжди було весело з ним і батьки у нього чудові. вмів гуртувати кругом себе людей , займався рафтингом ще в школі , на змагання до нього ходили, а він молодший на рік був но ми ніколи цього не замічали, з радістю зустрічаємося з ним на зустрічах випускників (які він разів три збирав) якось отак влився і згуртував клас , говорю за 10 11 бо до того я його не знала він був з паралельного класу
будем по наших гуртках ходити, це набагато корисніше. ще з нового року знайду якусь англійську і усе. може за рік ще до домашньої освіти дозрію )
Зважаючи на теперішню програму в молодшій школі, то думаю, що таки треба подарувати дитині ще рік дитинства.Але тут, швидше за все, треба кожному індивідуально вирішувати,дивлячись на саму дитинку,її готовність до школи, бо гальмувати розвиток теж не слід.