Рижуля написав:Я б НІ ЗА ЯКІ ГРОШІ не віддала свою дитину чужій людині (вже неодноразово думала про це).
По-перше наша держава в перший рік дає досить непогану домопогу молодим матерям - на скромне життя має вистачати, а якщо крім цього є ще працюючий чоловік - тоді я взагалі не розумію мотивації цієї жінки..
Ну, от і я про те ж...
Ну, може я суджу зі своєї колокольні: ми самі, житло знімаємо. Працює лиш чоловік. Батьки допомагають в плані лиш тому, щоб дожитися до власного житла. Все решту: оренда зйомної квартири, квартплата, їжа і одяганки на нас та дитину, іграшки - то ми самі. Часом бувають подарунки - на ДН і т.п. Вистачає на необхідне,
Ну може й хотілося б більше. Але для мене воно того не варто. Як пише Аліса, я не знатиму як поводитиметься няня, коли мене немає. Звісно, що при мені вона буде золотце...Тут сама часом зриваюся, коли дитина розхничеться і так всю ніч і день :(.
А чоловік якось казав, коли ми обговорювали питання заробітків, що він стільки пропускає за той час поки він на роботі, всі дитячі успіхи, як дитина міняється. Щодня!!!
І це все пропустити??