Україна: майбутнє і теперішнє

[Радмила]

Отож бо й воно. Так само зупиняю, роблю зауваження. В минулому році на став поїхали в село. То півгодини з чоловіком збирали сміття, щоб було де дітям гратись.
Часом таке враження, що як з вітряками воюю. Одному скажеш, а десять те саме зроблять. Не має в людей якоїсь внутрішньої культури. Що як мене не бачать, то ж все одно роблю зле. Та власне, як і бачать, то все одно роблю.
Ну і окурки під вікнами, то факт. Нам на дашок одна пані кидала. Чоловік пішов провів політбесіду, як кидати цигарки людям на балкони, і чим це може скінчитися для всіх.
Ну та чи самих Бог мозгами обділив?

[Перлинка]

О, я три роки тому все те саме писала в цій темі.

Дівчата, ви все нарікаєте та нарікаєте на Україну та українців, а мали б пишатись, хіба не чули 20 +30 невідомих фактів про неї?

[Радмила]

не чули, просвіти

[Перлинка]

Та на попередній сторінці.

[Радмила]

Побачила.
На разі настрій такий, що не дуже хочеться чимось пишатись. Більше хочеться жити в нормальній країні серед нормальних людей, які поважають себе і навколишніх. Хтось знає як це можна зробити?

[Перлинка]

Пере їхати

[Радмила]

Я так і думала, що так хтось порадить.
Та біда в тім, що люблю я цей край. Люблю цю землю. Люблю свою дачу. Коли йду через луг. і вдихаю зрізнотрав'я, потім поле з колосочками. І та земля, якась так рідна. Люблю той город.І навіть ті бараболі, що на городі ростуть. Сонечка, що повзають по долонці, спів жайворонка зранку, і ластівки які щебечуть.
Якби не це все, давно б вже звідци поїхала.

[Перлинка]

Ти шо думаєш там цього нема?

[Радмила]

Думаю, що не має. І вишні моєї улюбленої, то такої точно ніде не має. І будиночка збудованого татом, теж не має. І ще багато чого не має.

[Перлинка]

А я вишню зрубала , бо робила тінь , тепер там буде квітник.