Якысь надзвичайні пологи. Все так просто і невимушено. Я б не наважилась. А ти просто молодчинка. Микита нехай підростає сильним хлопчиком і буде здоровенький. Сподіваємось на скору зустріч.
ЕСЛИ У МЕНЯ ДРУГОЕ МНЕНИЕ, ЭТО НЕ ЗНАЧИТ, ЧТО Я ВАШ ВРАГ ИЛИ ИДИОТ... ЭТО ПРОСТО ЗНАЧИТ, ЧТО У МЕНЯ ДРУГОЕ МНЕНИЕ.... Эдвард Радзинский
Молодець, ти і попередній раз дещо схоже народжувала на матраці сама, якщо я не помиляюсь. Але тепер ще заземлилась на землі, а ще Бог додав сили і все пішло як природа і передбачає без будь-який втручань і переляків. Що тут ще сказати? Як лікар попустити своє сферу яка думає про гірше не змогла б, і хвилювалась б про ускладенння, але горжусь що знаю тебе, і можу брати з тебе приклад в рішучості. Здоров"я Вам і чекаємо на лекціях.
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
Даша, дуже дякую за таку неймовірну історію пологів! Ви справжня героїня. Я б точно на таке не наважилась. Чоловік у вас теж молодець! А попередні ваші пологи були в пологових будинках? ви маєте рацію, що лікарі значно все ускладнюють, і до того ж практично ніколи не прислухаються до відчуттів і побажань жінки. А яка вага малюка? А що б робили якби були розриви? Як старші дітки сприйняли нового братика зранку? Вибачайте за купу запитань, можете не відповідати, а насолоджуватись "новим" материнством. Ростіть здоровенькі і веселенькі!
Перші сім років дитину потрібно любити, другі сім років треба її виховувати, треті сім років - бути їй найкращим другом, а потім відпустити її і молитися, щоб у неї все було добре...
Даша, ти молодчинка!!! Дякую за розповідь!!! Ще одні твої пологи вдома і я повірю, що це НАЙкращий варіант пологів Думаю, що якщо все йде своїм ходом, то розривів не буде. Лікарям ж по швидше, бо зміна закінчується...
Даша ти молодець!!! Просто дивуюсь твоїй витримці і терплячості. Я б так точно не змогла Не боялась якихось непередбачених обставин або що щось піде не так? А то ніч, поблизу нема лікарів....... Мені б точно сміливості не хватило на таке наважитись. Здоровя вашій сімї і вашим діткам!!!
Навіть якщо ти янгол, то знайдуться люди, яким не подобається шелест твоїх крил
TYulia написав:ви маєте рацію, що лікарі значно все ускладнюють, і до того ж практично ніколи не прислухаються до відчуттів і побажань жінки.
думаю справедливо буде сказати якраз в цій темі, що жінки теж Дуже часто самі все ускладнюють, кіпішують, і т.і.
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
Дашенько, не припиняю щиро захоплюватися тобою. я все ще не думаю, що наважилася би на домашні пологи, але ти головна людина, через котру мені відкрилася ця тема і я стала цікавитися нею детально. моя думка про твої домашні пологи як і взагалі про усвідомлені домашні пологи не змінюється навіть після того, як більше місяця тому я почула від лікарки, котру поважаю, що ти робила дурницю, народжуючи вдома. вважаю, що вона має право так думати. я поважаю цю лікарку, бо вона чудова людина. але всьоодно тримаюся своєї думки.
купа запитань! якщо зможеш/забажаєш - дай відповідь: - скільки часу малюк лежав на тобі? - він вже усміхається? (читаю зараз "Откровениматери о родах" Киржаєвої ;-)) - ви його важили, міряли? - купали вже малого? - коли перерізали пуповину? - чи приходили до вас лікарі/лікар? - Яся розповіла в школі про брата в той день? - коли і як ти почала ходити? ти ж сама йшла тоді на інше ліжко, коли чоловік допомагав? не ніс же він вас з малим?