не пам"ятаю, чи я писала, але напевне в такому формулюванні ще ні.
я першу дитину (2009 рік) народжувала на 2-му поверсі, після чого лежала на 3-му, а другу дитину (2012 рік) - всьо на 4-му.
на 3-му поверсі було більше дисципліни, як то регулярне провітрювання палат, медсестра мене водила вперше після пологів, як рідна мама (міні-екскурсія по поверху, в туалет завела, нагадувала не робити різких рухів, щоб не впасти). про цю чорняву панянку я вже десь писала, що дуже вдячна їй. справді досі вдячна і шкодую, що не запам"ятала її імені.
а на 4-му поверсі - я прийшла в палату, де вже були породілля+дитина з вчорашнього дня, а в них ще не провітрювали (то я там комусь нагадувала, що в нас треба провітрити), і після пологів на ноги мене не ставила "рідна мама", а просто прийшла медсестра чи то хто, щось там робила в палаті, і сказала, що мені вже можна встати. не доторкнулася до мене, а лише поглядувала, як я, опираючись на підручні предмети, почала пересуватися по палаті. не пам"ятаю, чи запитувала вона про самопочуття. але ж добре, що я почувалася чудово, порівняно з тим, як було після перших пологів.
завідувачі цих поверхів - окрема тема. маю за що дякувати Кузьмінчук Н.М. (

)