Я переодяглась, закутали малечу...і тут почалось найцікавіше.
Бачила ще з вікна лімузінчик, і ще прикальнулась з ідеї
виходимо і чоловік веде просто до нього
чесно кажучи було встидно трохи перед ним, він ж старався!!!
було зручно їхати, бо ж сидіти я ще не могла по людськи
запам'ятала лише урочистий похід додому, а ту тьотю геть не пам'ятаю







)))


