Shalimar написав:каких усилий это стоит родителям (по закордонах, напр). И как хватает совести великовозрастным детям принимать такую помощь.
Після спільно прийнятого рішення, що пора бути самостійнішими (не хочемо жити у батьків, висіти в них на шиї, не хочемо все життя чи майже все знімати чуже житло, хочемо самі чогось добитись, в кінці-кінців, хочемо дати щось більше, ніж ми мали нашим дітям), мій чоловік вже майже 2 роки САМ "гризе землю" і горбатиться закордоном. Тільки Бог, він і я знаємо, яких зусиль йому це коштувало - відірватись від сім'ї і поїхати на чужину за куском хліба, не доїдати там, спати по гаражах на підлозі, працювати БЕЗ вихідних по 12-13 годин, заробити з того всього там таку заразу, як псоріаз, поїхати, коли твоя менша донечка тільки народилась, а старша починає вже все розуміти, і постійно сумує за татком, питає, чому у всіх діток є татко біля них, гуляє з ними, а у неї немає тата поруч, і ми постійно самі.. Він пропустив все - першу усмішку, перші агукання, перші зуби, не бачив, як дитина сіла, пішла, пропустив моменти, коли вона почала говорити. Він не бачить, як старша донечка малює картину сім'ї, де є мама, вона, сестричка і ТАТО, але тато не десь там, далеко, а тут, біля них, на картинці. Він пропускає всі виступи в садочку, всі нові звершення і успіхи наших чудів, але я дуууже сподіваюсь, що ці всі зусилля не даремні, що колись-таки ми будемо всі разом, в СВОЇЙ хаті, і що діти будуть це цінувати.
П.С. Мій тато 2 тижні тому теж поїхав закордон, щоб нам допомогти, бо видна реальна картина, що самому прогодувати сім'ю і заробити на житло - НЕРЕАЛЬНО, або доведеться дууууже довго нам бути без тата, і повірте, нам з чоловіком хватило совісті прийняти таку допомогу від тата і від мами, і за це рішення ми їх ще більше поважаємо, хоч довго відмовляли його не їхати (тату 47, не на пенсії), але таке життя, мусимо чимось жертвувати, щоб чогось досягти..
Shalimar написав:Natalinda написав:Непевно причиною є не лише відсутність самостійності а й щос інше.
и что же это? какое оправдание?
Така країна, точніше, така влада, такі "люди" при владі, і такі не стабільні закони. Молода сім'я в нас немає можливості купити чи взяти в кредит на нормальних умовах житло, хіба дійсно одружуватись, дітей довго не заводити і відразу їхати обидвом закордон заробляти на квартиру (ладно ше би в нас програма доступне житло дійсно нормально діяла - так таке молодіжне кредитування частенько закривають, держава не в силі платити за всіх 13%, бажаючих мяко сказати не мало, тоді оплачуєш сам не 3% від вартості житла, а всі 16%), в той час, як в Німеччині житло під 3% кредит реально взяти.
....................
. НІЗАЩО не дозволила б моїм дочкам бути без чоловіків, нехай навіть вони би перестали після цього поважати себе (або мене), я то вже добре знаю, що таке бути самій з двома дітьми із 2 роками різниці.
