А я не те, що не переймаюсь, думати про це не маю часу. Мені цього року виповниться 42, а почуваюсь на 30. А три роки тому Бог зробив мені за це комплімент і нагородив....... донечкою Ось так! Беріть з мене приклад
Я - ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ: ХОЧУ ТВОРЮ, А ХОЧУ - ВИТВОРЯЮ
і для меня ця темка дуже актуальна... скоро 30 і хочеться підбити якісь підсумки- що зробила, чого досягла, які найяскравіші враження від прожитого... основном здобутком і того заради чого варто жити вважаю сім'ю, все інше буденність і не справжне, тому сподіваюся і надалі дарувати радість і тепло своїі близьким і мрію завести ще одну лялю!
взагалі не відчуваю що мені 32, малечу народила після 30, довго не виходило, а потім одразу подвійне щастя. тому у мене життя тільки почалося. як на мене то вік у паспорті пусте, головне як в душі людина себе почуває